У день військового журналіста студенти групи Б21_д_061 в рамках вивчення журналістики конфлікту зустрілись з Євгенієм Варєніковим. Він фіксер з Вінниці.
До 24 лютого 2022 наш гість був добре відомий у Вінниці. Він шоумен, ведучій ранкових теле та радіошоу. О 4 ранку 24.02.22 Євгеній, як і більшість українців, був шокований.
Згадує, що в перші дні, дивлячись єдині новини почув, що 2000 світових медіа приїхали в Україну. На той час, він знав про існування професії фіксера, але дуже примарно уявляв усі функції таких спеціалістів. Втім, зрозумів, що йому це цікаво. Користуючись величезною кількістю знайомих з різних сфер, Євгеній зробив обзвон і вже в перших числах березня потрапив в Київ з першою групою журналістів. На той час журналістів з-за кордону було значно більше ніж фіксерів в Україні.
Євгеній пояснює, що правильна назва професії Fixer або field producer. Фахівець з України працює з іноземними журналістами. Вони мають завдання редактора: зняти якийсь сюжет для іноЗМІ. Іноземні журналісти, як правило, мови не знають, контактів теж не мають. Задача фіксера організувати сюжет, перекласти і докласти максимум зусиль, щоб всі вижили і не порушили розпоряджень головнокомандуючого.
До речі, про них. Євгеній ділиться досвідом, що ці розпорядження є, але як і більшість законів написані вони досить «розмито». Якщо почитати, то все що журналісти роблять в гарячих точках водночас і заборонено але і не заборонено.. . Тут каже, деталі розповідати можна дуже довго.
Основні вимоги до фіксерів такі:
- знати мови медіа, з яким співпрацюватимеш або досить високий рівень англійської;
- комунікабельність;
- висока стрессостійкість;
- розуміння принципів роботи газетярів, телебачення, документалістів (в залежності від того з ким планується співпраця).
Також студенти довідались про те, які вихідні дані має фіксер, перш ніж розпочинає роботу. Іноді є завдання редактора. Іноді журналісти знаходять цікавий сюжет, який опублікували медійники іншої країни. Тоді потрібно підготувати все щоб зробити подібний матеріал, адже авдиторії різних країн перетинаються не часто.
Шукають фіксерів у спеціальних чатах, групах, іноді за порадую – через «сарафанне радіо».
У випадку висвітлення повномасштабного російського вторгнення в поважних світових медіа жорстко дотримуються журналістських стандартів. Втім, скаржиться Євгеній, це рідко розуміють наші прес-офіцери. Він наводить приклади коли топові медіа України радо беруть матеріали в прес-офіцера з його коментарем і публікують це як новину. Світові медіа такого в сюжеті не покажуть. Перш ніж щось розповісти в сюжеті, журналіст має бути на місці і чітко розуміти про що він інформує свою авдиторію.
Нам вдалось дізнатись чимало професійних таємниць та деталей співпраці у різних ситуаціях.
Студенти-третьокурсники поділилися своїми враженнями від лекції
Катерина Алілуєва:
Фіксер – це людина на межі між журналістикою та логістикою. Кожен фіксер має свої знання в журналістиці, що допомагає йому збирати інформацію для сюжетів та відповідати за логістичні процеси. Важливим є наявність особистої телефонної книги, треба постійно обмінюватися контактами, оскільки це може допомогти із написанням сюжетів або плануванням наступних завдань. Також фіксер повинен володіти навичками психолога, оскільки спілкування з людьми – це важка праця, особливо коли зустрічаються журналісти з відмінним менталітетом від українського. Або коли ЗМІ потрібен «сильніший» сюжет, де вони хочуть показати все як у фільмі: обстріли, сльози та смерть. Такі журналісти намагаються вивести людину на емоцію, сильніше натиснути на болюче. Завдання фіксера полягає у зниженні точок напруги, аби не виникло непередбачуваних ситуацій або конфліктів. Фіксер також повинен бути відповідальним не лише за матеріал, а й за безпеку виконання завдання. Тож насамперед потрібно зібрати всі необхідні речі та ліки в аптечку й перевірити наявність усього в своїх колег. Також бронежилети та все необхідне приладдя, що допоможе захистити життя. Окрім цього, варто зібрати всі необхідні документи для отримання дозволу на виїзд та зйомку. Це не завжди легко, оскільки потрібно підтвердити свої дані.
Катерина Бондарчук:
Фіксери, у своєму істинному розумінні, є невід’ємною частиною міжнародної журналістики, де вони виступають у ролі зв’язкового ланцюга між іноземними журналістами та місцевими джерелами інформації. Вони забезпечують іноземним кореспондентам доступ до необхідної інформації та контактів у країні, де вони працюють, допомагаючи зробити репортажі більш повними та об’єктивними. Нещодавно я мала змогу зустрітися з Євгенієм Варєніковим, досвідченим фіксером, щоб дізнатися більше про його роботу та внесок у журналістику.
Фіксер повинен мати розуміння місцевих реалій, культури, та політичного контексту, де він працює. Крім того, важливі навички охоплюють вміння швидко аналізувати ситуацію, встановлювати контакти з ключовими особами, орієнтуватися в ризиках та забезпечувати безпеку для журналістів.
Іноземні журналісти, вирушаючи на місце подій, часто мають обмежену можливість отримати доступ до необхідних інформаційних джерел чи контактів. Тут на сцену виходять фіксери, які, як правило, мають глибокі зв’язки в місцевій спільноті. Вони отримують від іноземних колег інструкції, завдання та ключові питання, які необхідно вирішити, а також забезпечують переклад та пояснюють культурний контекст.
Зв’язок з фіксером може відбуватися різними способами, зазвичай це або через інтернет-платформи для пошуку фахівців, які працюють в медіа, або через рекомендації колег та знайомих. Після встановлення контакту іноземний журналіст зазвичай зустрічається з фіксером особисто, де вони обговорюють стратегію роботи, обмінюються інформацією та домовляються про подальші кроки. Окрім того, фіксери часто відомі своєю репутацією та досвідом у роботі з іноземними журналістами, що робить їх цінними партнерами у висвітленні конфліктів та подій.
У випадку висвітлення повномасштабного російського вторгнення, провідні світові видання дотримуються найвищих журналістських стандартів. Це включає перевірку фактів, ретельне дослідження подій та багаторазову перевірку інформації перед публікацією. Фіксери, працюючи з такими виданнями, також зобов’язані дотримуватися цих стандартів і забезпечувати об’єктивну та правдиву інформацію. Вони зазвичай співпрацюють з журналістами на місці, надаючи їм доступ до місцевих джерел і експертів, а також допомагаючи в зборі матеріалів для репортажів.
Отже, робота фіксерів, таких як Євгеній Варєніков, важлива не лише для забезпечення доступу ЗМІ до конфліктних зон, але й для збереження об’єктивності та правдивості інформації, що потрапляє до світової громадськості. Стикаючись із викликами та обмеженнями, вони залишаються невід’ємною складовою висвітлення конфліктів, що формують світову думку та реакцію на події.
Підготувала Олена Дремблюга