Перша робота Дмитра Олешка як фіксера була пов’язана із Миколаєвом. Улітку 2022 року, коли місто потребувало води, оскільки рашисти перебили водогін, Дмитро супроводжував гуманітраний конвой, а також журналістів із Польщі, які хотіли це висвітлити.
Дмитро працював як з великими, так і маленькими медіа-компаніями з різних країн. Із журналістами та документалістами.
Для того, щоб працювати фіксером, потрібно бути готовим організувати інтерв’ю із представниками місцевих військових адміністрацій, оперативних командувань. “Спочатку це може бути стресово. Як, наприклад, мені організувати інтерв’ю із Володимиром Зеленським? Але не треба нервуватися. Це наша буденна робота. Якщо у вас є запит – потрібно його виконувати”, – говорить фіксер.
Також найперше питання – це питання безпеки. “Ніхто окрім вас не буде цим займатися. Праця фіксера – це праця, яка пов’язана із ризиком для життя. На жаль, у нас робота фіксера не страхується”, – розповідає Дмитро Олешко. Треба заздалегідь попіклуватися про власний бронежилет. Тут можуть допомогти найбільші медіа-хаби, медіа-центри. Обов’язково мати із собою аптечку: у ній турнікет міжнародно встановленого зразка, наприклад, CAT або СІЧ – турнікети нашого українського виробництва.
Важливо пройти тренінги з тактичної медицини, тренінги небезпечного середовища, де вас занурюють в атмосферу екстремальних подій.
Необхідною навичкою є журналістське дослідження правових норм (чи можна перебувати на певній території чи ні, до кого звертатися із військових, щоб отримати дозвіл), а також території, де ви будете працювати.
Детальніше – у нашому відео.