3 листопада для студентів першого курсу кафедри журналістики ДонНУ імені Василя Стуса провели практикум, присвячений використанню штучного інтелекту в роботі журналіста.
Старша викладачка кафедри Наталія Болховська поділилася досвідом чеських колег, зокрема представила дослідження та презентацію доктора філософії Ярослава Чуржика з кафедри медіадосліджень та журналістики факультету соціальних наук Університету імені Т. Ґ. Масарика (м. Брно, Чеська Республіка), яку він презентував для викладачів спеціальності «Журналістика» у рамках програми Association for International Affairs .
Під час заняття студенти ознайомилися з прикладами використання інструментів штучного інтелекту в редакційній роботі. Окрему увагу приділили практиці транскрибування аудіозаписів — перетворення звуку на текст.
За думку репортерки видання MF Dnes Домініки Гейл Громкової, думка якої була представлена у чеському дослідженні, повна автоматизація цього процесу поки що залишається проблематичною: «Це не надто надійний спосіб: редагування займає багато часу. У більшості випадків я все одно прослуховую інтерв’ю, щоб перевірити, чи правильно його записала програма. Це займає приблизно стільки ж часу, якби я розшифрувала інтерв’ю сама».
У практичній частині заняття студентам запропонували текст подкасту про використання ШІ. Спершу вони мали протягом п’яти хвилин самостійно розшифрувати уривок аудіо, а потім скористатися однією з моделей штучного інтелекту для автоматичного транскрибування та порівняти результати.
Студент першого курсу Андрій Бурлака поділився враженнями від роботи:
«25 хвилин у мене зайняло розшифрування двох хвилин аудіо. Потім скористався ШІ — справа пішла швидше. Ще близько 30 хвилин знадобилося на звірку та редагування аудіоверсії, уточнення прізвищ і імен. ШІ допомагає, але потрібно бути уважним».
Його одногрупниця Софія Глуханюк додала:
«Не думала, що “ручна праця” забирає так багато часу. Але потрібно відповідально ставитися до звірки текстів. ШІ полегшує роботу, це однозначно».
Практикум став нагодою для студентів не лише випробувати інструменти ШІ на практиці, а й оцінити, наскільки важливими залишаються журналістські навички уважності та перевірки фактів у роботі з новими технологіями.
Донецький національний університет імені Василя Стуса вже протягом багатьох років долучається до міжнародних освітніх ініціатив, зокрема програми Erasmus+, що надає студентам змогу брати участь у семестрових обмінах з університетами Європи. Така мобільність відкриває нові академічні горизонти, формує професійні навички та сприяє розвитку культурної комунікації.
У січні 2025 року від ДонНУ були обрані стати учасниками мобільності Erasmus+ двоє студентів 3 курсу кафедри журналістики та соціальних комунікацій: у Польщу на навчальний семестр поїхала Анастасія Ракоід (Варшавський університет), а в Литву – Олег Колеснік (Університет Вітовта Великого). Кожен із них окремо поділився власною історією про цей досвід, розповів про свої очікування від програми, труднощі та виклики, що довелося пережити за час навчання в іншій країні.
Анастасія РакоїдОлег Колеснік
Підготовка до обміну
Учасники розповідають, що про цю можливість їм стало відомо від викладачів кафедри та зі спільного чату журналістів. «Стабільно в групу надсилають якісь тренінги, якісь обміни по навчанню за кордоном, тому дізнатися про таке дуже легко», – пояснює Анастасія Ракоід.
У той час, як тривала реєстрація на участь в обміні від Erasmus+, Олег Колеснік не планував висувати свою кандидатуру, тому що уже намагався доєднатися до інших мобільностей раніше: «На мої заявки або ніяк не реагували, або мені відмовляли. Тому спочатку подумав, що не дуже хочу цим займатись». Та трохи згодом Олег все ж вирішив пройти реєстрацію, дізнавшись про велику ймовірність того, що ця спроба стане успішною. Далі він згадує про питання з документацією, на вирішення яких знадобилося майже три місяці, описуючи це як виснажливу справу, але варту того, адже «Так я опинився в Литві!»
Перераховуючи причини, що спонукали долучитися до програми обміну, обидва учасники наголошують на прагненні здобуття досвіду – абсолютно нового і невідомого. Раніше вони ніколи не були дотичні до подібних експериментів, тому спробувати це було дуже цікаво. Студенти зізнаються, що на початку сильно хвилювалися, відчували страх, невпевненість, але з допомогою працівників кафедри журналістики та соціальних комунікацій змогли з усім впоратися. «Без цієї підтримки я б посипалася ще на подачі документів», – говорить Анастасія, пригадуючи процес підготовки до семестру навчання в Європі.
До чого готуватися учасникам студентського обміну
Приймаючі країни зустріли студентів черговими труднощами. Маючи достатньо розвинений рівень володіння англійською мовою, жоден із них не очікував стикнутися з проблемою мовних бар’єрів. Олег Колеснік висловив своє невдоволення тим, що у Литві значна частина населення спілкується російською і вимагає того ж від гостей країни. Анастасія Ракоід, яка у свою чергу навчалася у Польщі, розповідає, що важко було у справах з гуртожитком, адже там розмовляли польською мовою, яку дівчина ніколи не вивчала. Були й інші виклики: побутові дрібниці, пристосування до нового ритму життя, нових людей, що представляли різні національності, а також отримання банківської картки. «У нас в Україні процес створення картки в банку займає декілька хвилин, у Литві я робив картку чотири рази, чотири рази я приходив у банк, – ділиться Олег, – я подав усі документи і чекав… Минуло 5 днів, 7 днів, 10, 15… Банківська система і загалом бюрократія – це найжахливіше, що у них є».
Також студенти отримували стипендію, якої їм цілком вистачало на життя, задоволення особистих примх і навіть на заощадження. «Так… Як змінилось моє життя з поверненням… – розмірковує Олег, – ну, покращився фінансовий стан, оскільки стипендію усю я не витратив».
Навчання і розваги
Навчання у Європейських країнах виявилося дещо відмінним від освітньої програми в Україні. Студенти відзначають практичну спрямованість занять, наявність зазвичай одного домашнього завдання на семестр і більшу свободу у виборі дисциплін. Олег Колеснік розповідає:
«Основна відмінність це те, що у нас є певний перелік дисциплін, на які ти маєш ходити, а тут ти обираєш все, що захочеш. Одна обов’язкова умова: потрібно, щоб 75% дисциплін були пов’язані з твоєю спеціальністю. Тобто мені треба було, щоб 75% стосувалося журналістики, а інші 25% ти можеш обирати хоч гру на гітарі, хоч комп’ютерну математику. І от це найбільше, що мені сподобалося».
Зі слів учасників ми можемо зробити висновки, що пів року перебування за кордоном по програмі обміну – це не лише про навчання, а і про розваги, подорожі, які вони мають змогу організувати собі самі, не на основі освітньої програми.
«У чому прикол Erasmus – він об’єднує студентів з майже усіх країн, і вони всі в одному університеті спілкуються і набувають новий досвід, – мовить Олег. – Як таких вимог, що ти мусиш ходити на усі пари, все відвідувати – немає. Єдине, якщо ти не закриваєш якийсь один предмет (що максимально важко не зробити, оскільки викладачі майже завжди йдуть на поступки) частину стипендії маєш повернути… Але, як показує досвід, навіть люди, які не ходили на пари, люди, які жили своє найкраще життя, подорожували, ходили тусувались, гуляли, так само добре поскладали предмети».
Анастасія Ракоід завершує розмову словами: «Я дуже жалкую про те, що подалася лише в другому семестрі третього курсу, бо на даний момент, на четвертому, я вже не можу подаватися саме на обмін навчання». Тому радить студентам, які мають можливість доєднатися до мобільності, діяти вже зараз: – Не вдалося перший раз – пробуйте другий, не вдалося вдруге – пробуйте втретє».
Десятеро студентів кафедри журналістики та соціальних комунікацій протягом трьох місяців стажувалися у редакціях провідних українських медіа, відточуючи свою майстерніть у написанні текстів різних жанрів, роботі із соцмережами та відео. Вони поділилися своїми враженнями про це.
Ганна Бєлік на стажуванні на Суспільному Вінниця
Анастасія Ракоїд
«Стажування дало розуміння, наскільки журналістика різностороння, що це не тільки написання новин абощо. Спочатку у нас був підготовчий тренінг – три дні ми навчались новому та пригадували вже відоме. Не було відчуття, що нас кинули у «вільне плавання». А в редакції мені дуже сподобалися люди, які мене оточували, зокрема редакція «Східний Варіант». Це молода й сильна команда, яка підтримувала мене протягом усього стажування».
Ганна Бєлік
«Стажування показало мені справжню «кухню» журналістики — від появи ідеї до виходу сюжету. Я отримала нові знання, зокрема щодо адаптації новин з телебачення для сайту та написання рерайтів. Загалом, цей досвід допоміг зрозуміти, на чому варто зосередитися, і дав ідеї для майбутніх матеріалів.З найбільшого, що мені сподобалось — можливість проходити стажування офлайн: побувати в редакції, побачити, хто за що відповідає, поспілкуватися з професійними журналістами та перейняти їхній досвід. Було дуже цінно поїхати з ними на зйомки та інтерв’ю, а також особисто долучитися до створення сюжетів».
Фото Ганни Бєлік
Олег Самохвал
«Я зрозумів, як працює журналістика зсередини та отримав можливість постажуватися в медіа групі яка базується в Харкові. Отримав розуміння того, що це дуже стресова робота – ти маєш бути на зв’язку 24/7.Сподобалось менторство від TRF та особливо наставництво Катерини Малофєєвої, а також навчання перед стажування. За цей період нас серйозно підготували, дали багато знань. Сподобалось що всі дуже відкриті, готові допомогти, пояснюють «по-простому», без офіціозу».
Олег Остапець
«Стажування дало розуміння того, як проходить робота журналіста і дозволила зрозуміти, чи моє це взагалі. Також мені сподобалося працювати зі справжніми журналістами з «Накипіло».
У Вінниці на площі Калічанській 10 травня провели акцію-нагадування про військовополонених та безвісти зниклих.
Усі фото: Діана Кардаш
Захід організували родини військових.
Один з плакатів нагадував: “Кожен день у полоні — це вкрадене життя”.
Люди тримали плакати із закликами, гаслами та зображеннями військовослужбовців.
Також державні прапори та символіку військових бригад.
Серед учасників — як дорослі, так і діти.
“Всі надіються, що хтось щось побачить, фотографія інтернетом полетить, хтось щось впізнає, допоможе. В нас 13-го числа (ред. травня 2025 року) буде півтора року як ми виходимо. Чекаємо, любимо і надіємося, що скоро буде обмін”, — поділилася учасниця акції Ганна Банцер.
Подібні акції у Вінниці проходять регулярно — орієнтовно, щосуботи. Їхня мета — тримати тему полонених у публічному просторі та висловити підтримку родинам, які тривалий час не мають звісток від своїх близьких.
“Приходь, щоб підтримати родини наших захисників. Твоя підтримка важлива!” — зазначають організатори.
За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, загалом з березня 2022 року штабом було визволено з російського полону 4 тисячі 757 українців.
У Вінниці 3 травня на площі біля музею-садиби імені Коцюбинського відбулась акція у підтримку військовополонених та зниклих безвісти.
Про це в коментарі розповіла учасниця заходу Ірина Саволюк.
Акцію підтримки організували родини та близькі військовополонених та безвісти зниклих.
За словами Ірини Саволюк, до акцій доєднуються все більше людей.
“З кожним разом, звичайно, стає набагато більше людей. Нові бригади з’являються, нові об’єднання”, — стверджує вона.
Та додає, що цього разу учасники зібралися попри несприятливу погоду.
“Для нас абсолютно неважливо, дощ, сніг. Умови погоди для нас не перешкоди, тому що хлопці наші в полоні терплять набагато більше, ніж ми. Годину постояти на акції це абсолютно не складно, ні для кого з нас, з рідних особливо”, — зазначила жінка.
З 1 травня в усіх областях України розпочали роботу представництва Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Чізбургери, контракт, мільйон – про зв’язок цих речей розповідає Міноборони у Tik Tok, закликаючи молодь підписати контракт.
“Скільки чізбургерів можна купити за один мільйон гривень?”,- з таких слів розпочало своє відео в Tik Tok Міноборони. 20 березня Міністерство Оборони України опублікувало відео в молодіжній соціальній мережі, де повідомляло, що за підпис контракту можна заробити мільйон гривень, тобто купити 15 625 чізбургерів.
Відео у Tik Tok
Відео зібрало більше 400тис.переглядів та 919 коментарів за 23 години. “Такої ІПСО я ще не хавав”,- коментар, який зібрав найбільшу кількість вподобань.
Південнокорейська K-pop група BTS закликала фанатів вакцинуватися під час промови в Генасамблеї ООН. Виступ завершився відеокліпом на пісню “Permission to dance”.
Фрагмент з кліпу
Кім Намджун, лідер гурту, поділився, що всі семеро учасників BTS вакцинувалися. “Вакцинація була свого роду квитком на зустріч з нашими фанатами”, – додав Джей-Хоуп.
BTS вже з’являлися в ООН. У 2020 році вони виступили з неформальною промовою на 75-й Генеральній асамблеї ООН про надію під час епідемії. У 2018 році лідер організації Кім Нам Чжун виступив з промовою проти жорстокого поводження з дітьми.
Для студентів-журанлістів є можливість долучитися до проєкту: «Сила гендерного розмаїття: гендерно-чутливий підхід у роботі журналістів» від громадської організації «МЕДІА-ЦЕНТР ЮА», який реалізовується завдяки міжнародній організації UNESKO. Метою проєкт є підвищення рівня гендерного балансу в українських медіа через навчання студентів журналістики та журналістів.
Фото: MEDIA Center UA
Тетяна Щербатюк – головна редакторка онлайн-медіа I-VIN.INFO та тренерка проєкту зазначила, що гендерно чутлива журналістика є дуже важливою. Згідно дослідження Інституту масової інформації (ІМІ) з питання гендерного балансу в українських онлайн-медіа, жінок експерток та героїнь залучають менше до публікацій, аніж чоловіків.
Фото: MEDIA Center UA
«І досі ми можемо бачити сексистські заголовки. Ми можемо бачити відсоткове співвідношення новин про жінок та чоловіків, які висвітлюються, як герої новини. Воно відрізняється. Це і було підставою реалізації такої ініціативи, цього проєкту», – зазначив координатор проєкту Максим Бабик.
До проєкту можуть долучитися студенти-журналісти та професійні журналісти. Навчання буде відбуватися в форматі тренінгів та чотирьох медіакампусів (2 групи студентів та 2 групи професійних журналістів). Також, по закінченню проєкту буде розроблений посібник «Гендерний кодекс» для студентів-журналістів, журналістів, що працюють в медіа та людей, які цікавляться темою гендерна чутливість.
Щоб стати учасником\учасницею проєкту потрібно заповнити анкету, яка буде доступна для заповнення на офіційній сторінці Facebook Громадської організації «МЕДІА-ЦЕНТР ЮА».
Завжди мати із собою турнікет і вміти його накладати у будь-яких умовах: однією рукою чи ж у темряві. Цього студенти-журналісти Донецького національного університету імені Василя Стуса навчалися на тренінгу із тактичної медицини. Вважаю, що такий захід став відгуком на актуальні виклики часу та прагнення молоді бути готовими до будь-яких ситуацій і розповім про нього детальніше.
“Дві години це дійсно мало для такої важливої теми як тактична медицина, враховуючи що ми живемо в часи війни. Тому ми розглянемо з вами найважливіші моменти“, – зазначив тренер Євген на початку заходу.
Для мене дві години тренінгу здалися миттю у порівнянні з глибиною теми. І для моїх одногрупників тренінг став для студентів справжнім відкриттям. Кожен рух, кожне слово інструктора викликало непідробний інтерес та концентрацію. У програмі тренінгу були як теоретичні знання, так і практичні заняття. Студенти дізналися про алгоритм дії при різних видах травм, навчилися зупиняти кровотечу за допомогою джгутів різних видів та вирбників.
«Мені дуже сподобалось, що окрім теорії, усі знання ми перевіряли одразу на практиці наприклад як правильно накладати джгут», – поділилась враженнями студентка 1 курсу магістратури Анастасія Цвіра.
Крім того, студенти дізналися про психологічні аспекти надання допомоги в екстремальних ситуаціях. Інструктор розповів про те, як зберегти спокій, як спілкуватися з постраждалим і як подолати власний страх.
Довідково: Фахівці, які проводили тренінг, із 120 бригади ТРО із бойовим досвідом. І зараз у Вінниці проводять навчання для всіх охочих. Звертайтеся!
“Імітація виборів”, “диктатори не відмовляються від влади добровільно”, “наша безпека і свобода на кону” – європейські та світові політики відреагували на російські псевдовибори у своїх соцмережах. Ми підготували для вас добірку найцікавіших цитат.
Одним із перших на цю подію відреагував очільник Європейської Ради Шарль Мішель “Ніякої опозиції, ніякої свободи, ніякого вибору”, – написав він в Х (колишній Твіттер).
Would like to congratulate Vladimir Putin on his landslide victory in the elections starting today.
«Ми нічого не очікували від цих «виборів»; диктатори не відмовляються від влади добровільно!» – написала у Твіттері Світлана Тихановська, білоруська політична діячка, колишня кандидатка в президенти.
“Це не те, як виглядають вільні та чесні вибори” – зауважив Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон.
The polls have closed in Russia, following the illegal holding of elections on Ukrainian territory, a lack of choice for voters and no independent OSCE monitoring.
This is not what free and fair elections look like.
«Європейці повинні обʼєднати свої сили, щоб запобігти розповсюдженню цієї диктатури на нашому континенті. Наша безпека та свобода на кону», – сказала міністерка закордонних справ Бельгії Аджа Лябіб у своєму Інстаграмі.
Також європейські політики засудили проведення псевдовиборів на тимчасово окупованих територіях України.
«Франція не визнає і ніколи не визнає проведення та результати цих так званих виборів і підтверджує свою відданість суверенітету, незалежності, єдності та територіальній цілісності України», – написали на сайті МЗС Франції.
«Вибори» на окупованих територіях України є недійсними та є ще одним порушенням міжнародного права» – пише у своєму Твітері Міністерство закордонних справ Німеччини.
Die Pseudowahlen in #Russland sind weder frei noch fair, das Ergebnis überrascht niemanden. Putin herrscht autoritär, er setzt auf Zensur, Repression und Gewalt. Die „Wahlen“ in den besetzten Gebieten der #Ukraine sind null und nichtig & ein weiterer Bruch des Völkerrechts.
«Мета Росії – вкотре легалізувати результати своєї агресивної політики щодо України» – написало Міністерство закордонних справ Чехії на своєму сайті. Російські “вибори” там назвали “нелігитимним виборчим фарсом”.
Але деякі світові лідери привітали Путіна із “переобранням”.
Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді надіслав Путіну “теплі привітання” та висловив сподівання на подальшу співпрацю.
Warm congratulations to H.E. Mr. Vladimir Putin on his re-election as the President of the Russian Federation. Look forward to working together to further strengthen the time-tested Special & Privileged Strategic Partnership between India and Russia in the years to come.…
Президент Венесуели у своєму дописі назвав “перемогу” Путіна “екстраординарною”, а самі “вибори” “демократичними”, “проведеними у взірцевий спосіб”.
Envío mis felicitaciones al hermano pueblo de Rusia y al presidente Vladímir Putin por su extraordinaria victoria en las elecciones presidenciales de la Federación de Rusia. Ha sido un proceso electoral impecable que en estos últimos 3 días ha demostrado su participación… pic.twitter.com/w2Xe59xUwA
Нагадаємо, що з 15 по 17 березня в Росії тривали “вибори” президента. На них не допустили спостерігачів ОБСЄ. Також російські журналісти із видання “Новая газета” дослідили, що близько половини голосів за Путіна вкинули.
