Категорія: News

У день журналіста у ДонНУ імені Василя Стуса відкриють медіалабораторію для журналістів-початківців, фрілансерів, фіксерів та власкорів. У ній медіафахівці зможуть оперативно змонтувати чи записати матеріал, а початківці (студенти чи школярі) – розпочати роботу над першими проєктами, отримуючи поради від професіоналів.

“Від шкіл Вінницької області ми постійно отримуємо запити – допомогти у створенні новин, відеоматеріалів чи інтерв’ю. Адже професійний контент сьогодні потрібен усім. Наша медіалабораторія готова співпрацювати із навчальними закладами Вінниччини і допомогти школярам, які цікавляться журналістикою, зробити перші кроки у професії”, – розповідає Сергій Сегеда, в. о. декана факультету інформаційних та прикладних технологій.

“Дуже важливо, щоб сучасне цифрове покоління навчалося використовувати нові медійні технлогії у професіоналів. Особливо, за часів повномасштабного вторгнення, коли анонімні телеграм-канали, ШІ-згенерований контент вводять в оману велику кількість людей, призводять до поширення ворожих наративів. Ми б хотіли, щоб наша медіалабораторія стала хабом, в якому регіональні журналісти та медіапрофесіонали зможуть обмінюватися досвідом із початківцями. Адже сучасна журналістська освіта неможлива без практики і постійного удосконалення”, – говорить Наталія Стеблина, в. о. завідувача кафедри журналістики та соціальних комунікацій.

Обладнання для медіалабораторії було отримане завдяки співпраці ДонНУ імені Василя Стуса із чеськими та британськими громадськими організаціями та навчальними закладами на знак підтримки України під час повномасштабного вторгнення.

Фото: Костянтин Родигін

Глобальна економіка стикається з новим негативним енергетичним шоком, який підвищує інфляцію, посилює фінансову нестабільність і знижує темпи економічного зростання. Про це йдеться в аналітичному звіті, де розглянуто три можливі сценарії розвитку подій залежно від тривалості та глибини енергетичних перебоїв.

BBS News Україна

У базовому сценарії прогнозується, що світове економічне зростання у 2026 році сповільниться до 3,1%, тоді як рівень інфляції зросте до 4,4%. Попри це, частина наслідків енергетичного шоку залишається неминучою.

За більш негативного розвитку подій, за умови подальших перебоїв у постачанні енергоносіїв і посилення фінансових ризиків, глобальне зростання може знизитися до 2,5%, а інфляція піднятися до 5,4%.

У найгіршому сценарії, коли енергетичні збої триватимуть і наступного року, а макроекономічна нестабільність посилиться, світове зростання може впасти до близько 2% як у поточному, так і в наступному році.

Аналітики підкреслюють, що наслідки шоку будуть нерівномірними: найбільше постраждають країни-імпортери енергоносіїв із низькими доходами та обмеженими фінансовими резервами. Водночас значний тиск відчують і держави з високою залежністю від енергетичних ринків.

У звіті зазначається, що нинішня ситуація нагадує стрибок цін на сировину 2022 року, однак нині центральним банкам буде складніше стримувати інфляцію без економічних втрат. Причина — більш «плоска» крива пропозиції, що означає вищу ціну боротьби з інфляцією в термінах безробіття.

Експерти наголошують, що жоден центральний банк не здатен вплинути на світові ціни енергоносіїв. Тому монетарна політика має зосередитися на стримуванні інфляційних очікувань і готовності діяти у разі їх розбалансування.

Водночас урядам рекомендують обережно підходити до фіскальних заходів: цінові обмеження та субсидії часто є дорогими та викривляють ринок. Натомість підтримка має бути цільовою та тимчасовою, із фокусом на найбільш вразливі групи населення.

У разі різкого погіршення фінансових умов регулятори та уряди повинні бути готові до пом’якшення політики для підтримки економічної стабільності та фінансової системи.

Аналітики також зазначають, що нинішній енергетичний шок може стати стимулом для прискорення переходу до відновлюваної енергетики, що підвищить енергетичну безпеку та стійкість економік у майбутньому.

Україна отримала від Великої Британії фінальний транш у розмірі 752 млн фунтів стерлінгів. Це кошти, отримані не з податків британців, а від заморожених активів Росії.

«Це надзвичайно важливий внесок у нашу стійкість. Росія має платити за розв’язану війну своїми ж ресурсами»- Міністр фінансів Сергій Марченко

 Гроші спрямують на пенсії, зарплати вчителям, лікарям та інші соціальні виплати.

 Це перший реальний крок, коли заморожені гроші агресора почали працювати на економіку України. Це частина великої допомоги від країн G7, яка погашатиметься за рахунок відсотків від російських мільярдів.

Загалом у світі заморожено близько 300 млрд доларів російських активів. Велика Британія однією з перших запустила механізм передачі прибутків від цих коштів Україні, щоб підтримати держбюджет під час війни.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) оприлюднив оновлений звіт
World Economic Outlook , у якому попереджає про посилення ризиків для світової економіки через геополітичну напругу, енергетичні шоки та зростання невизначеності на фінансових ринках.

За оцінкою головного економіста МВФ П’єра-Олів’є Гурінша, нинішній «негативний шок» пропозиції впливає на світову економіку через три ключові канали: різке зростання цін на сировинні товари, ризик формування спіралі «зарплати–ціни», а також посилення фінансових умов, що супроводжує відток капіталу в безпечні активи та зміцнення долара США.

«Відбування ціни вимагає трьох каналів. Перший – вищі товарні ціни, що витрачає витрати та знижує виробництво. Другий – можливе закріплення інфляції через спроби компаній і працівників компенсувати зростання ціни. Третій – посилення фінансових умов, відтік капіталу в безпечні активи та зміцнення долара США.», — заявив головний економіст МВФ П’єр-Олів’є Гурінша.

Аналітики Фонду змоделювали три сценарії розвитку глобальної економіки. За базовим сценарієм, який передбачає короткотривалий конфлікт і поступову стабілізацію ринків, ціни на енергоносії у 2026 році можуть зрости на 19%. При таких темпах світового економічного зростання сповільнюється до 3,1%, а інфляція становитиме близько 4,4%.

Несприятливий сценарій, за умов триваліших перебоїв у постачанні, зниження глобального зростання до 2,5% та підвищення інфляції до 5,4%. Найгірший, або кризовий сценарій, який враховує затяжну енергетичну нестабільність і поглиблення макроекономічних дисбалансів, прогнозує підвищення зростання світового ВВП до 2% та підвищення інфляції понад 6%.

Експерти МВФ відзначають, що нинішня ситуація є складнішою, ніж під час кризи 2022 року. зниження тоді інфляції відбувалося на тлі відновлення глобальних поставок ланцюгів після пандемії. Нині ж обмеження з боку пропозиції є більш стійкими, що забезпечує вартість заходів центральних банків зі стимулюванням інфляції та створює додатковий тиск на ринку праці та економічну активність. Окремо підкреслюється, що тривале зростання вартості життя зробило інфляційні очікування більш чутливими до нових цінових шоків.

У зв’язку з цим Фонд закликає центральні банки зберігати пильність і чітко комунікувати готовність діяти для забезпечення цінової стабільності. Фіскальна політика урядів, за оцінкою МВФ, має стати більш стриманою через обмежені можливості бюджетного маневру та високий рівень державного боргу. Замість широких і дорогих субсидій компенсується адресною та тимчасовою підтримкою найбільших вразливих домогосподарств.

Попри ризики, МВФ дає потенціал для довгострокового зростання у прискореному розвитку відновлюваної енергетики, що може зміцнити енергетичну безпеку країни. Додатковим фактором зростання може стати впровадження технологій штучного інтелекту, здатних підвищити продуктивність праці. Водночас цей процес потребує політичних рішень для підтримки працівників у період структурної трансформації ринку праці.

На завершення у Фонді наголошують на важливості міжнародної координації та закликають до зниження геополітичної напруги, що, за оцінкою МВФ, є ключовою умовою для стабілізації глобальних ринків і відновлення сталого економічного зростання.

Україна отримала від Великої Британії останній транш у розмірі 752 млн фунтів стерлінгів у межах ініціативи G7 ERA, сформований за рахунок знерухомлених російських активів. Кошти планують спрямувати на посилення обороноздатності країни.

Україна отримала завершальний транш фінансової допомоги від Великої Британії в обсязі ₤752 млн у межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA). Фінансування сформоване за рахунок доходів від знерухомлених російських суверенних активів і спрямовується на посилення сектору безпеки та оборони.

Про це повідомили в Міністерстві фінансів України.

У відомстві наголошують, що механізм ERA є елементом узгодженої політики країн G7, спрямованої на підтримку України в умовах повномасштабної війни, та дозволяє використовувати прибутки від заморожених активів РФ без додаткового навантаження на бюджети держав-партнерів.

Отримані кошти мають цільове призначення та будуть використані для зміцнення обороноздатності держави й забезпечення першочергових потреб сектору безпеки.

Міністр фінансів України Сергій Марченко зазначив: «Цей транш є важливим елементом нашої фінансової стійкості. Механізм ERA демонструє ефективність міжнародної координації та справедливого використання ресурсів держави-агресора для підтримки України».

У Мінфіні підкреслюють, що цей платіж є завершальним у межах погодженого пакета фінансування від Великої Британії загальним обсягом ₤752 млн.

У відомстві також зауважують, що використання доходів від знерухомлених російських активів формує нову практику міжнародної фінансової підтримки держав, які постраждали внаслідок збройної агресії, та може стати основою для подальших рішень країн G7.

Правоохоронці викрили масштабну схему незаконного виробництва тютюнової продукції, у межах якої легальне підприємство було переобладнане в підпільний цех. За даними слідства, вилучено сотні тисяч пачок сигарет і великі обсяги небезпечних речовин, а підозри отримали 11 осіб.

Державна податкова служба та правоохоронні органи повідомили про ліквідацію масштабного підпільного виробництва тютюнових виробів, яке діяло на базі нібито легального заводу. За даними слідства, співвласник підприємства організував незаконну схему виготовлення та збуту сигарет без відповідних дозволів і сплати акцизного податку.

У ході обшуків правоохоронці вилучили близько 250 тисяч пачок готової тютюнової продукції, а також близько 6 тисяч літрів рідин, які використовувалися у виробничому процесі та можуть становити небезпеку для здоров’я.

Слідство встановило, що продукція виготовлялася поза податковим контролем і надалі реалізовувалася на території України як легальний товар. Загалом у справі фігурують 11 осіб, яким вже повідомлено про підозру.

«Правоохоронці задокументували повний цикл незаконного виробництва та збуту підакцизної продукції, організований на базі підприємства з ознаками легальної діяльності», — йдеться в повідомленні правоохоронних органів.

Незаконне виробництво тютюнових виробів є одним із найпоширеніших видів тіньового бізнесу в Україні. Подібні схеми завдають значних збитків державному бюджету через несплату акцизних податків та створюють ризики для здоров’я споживачів через відсутність контролю якості.

На Полтавщині правоохоронці викрили масштабне підпільне виробництво тютюнових виробів та алкоголю, організоване співвласником тютюнової компанії на базі легального заводу, а 11 учасникам схеми повідомили про підозру. Під час обшуків вилучили сировину, готову продукцію, підроблені акцизні марки та обладнання загальною вартістю близько 50 мільйонів гривень.

Про це повідомили в Офіс Генерального прокурора України. За даними слідства, співвласник тютюнової компанії організував на базі легального підприємства підпільне виробництво сигарет.

Слідчі встановили, що на території заводу виготовляли великі обсяги контрафактної продукції без відповідних дозволів та акцизних марок. Під час обшуків правоохоронці вилучили понад 250 тисяч пачок сигарет, а також близько 6 тисяч літрів рідин із токсичними властивостями, які використовували у виробництві.

Крім цього, задокументовано зміну технологічного процесу легального виробництва та його переорієнтацію на незаконну діяльність. За попередніми даними, до функціонування підпільного цеху були залучені працівники підприємства та інші учасники злочинної групи.

В Офіс Генерального прокурора України зазначили: «Співвласник тютюнової компанії організував незаконне виготовлення тютюнових виробів на потужностях легального підприємства, перетворивши його на підпільний цех».

Також правоохоронці повідомили, що «у ході обшуків вилучено понад 250 тисяч пачок сигарет, обладнання для їх виготовлення та близько 6 тисяч літрів рідин із токсичними властивостями».

У відомстві додали, що «наразі 11 особам повідомлено про підозру, досудове розслідування триває, встановлюються інші причетні до незаконної діяльності особи».

Україна та Італія посилюють оборонну співпрацю через пряму взаємодію оборонних компаній. Під час візиту до Рима Президент Володимир Зеленський представив ініціативу «Drone Deal», яка передбачає об’єднання українських технологій виробництва дронів та систем РЕБ з італійськими промисловими потужностями.

Володимир Зеленський: «Україна розробила спеціальний формат угоди щодо безпеки, який ми називаємо форматом “Drone Deal”. Нашу військову експертизу, оборонні спроможності щодо дронів, ракет, систем радіоелектронної боротьби ми пропонуємо об’єднати зі спроможностями партнерів».

Джорджа Мелоні: «Італія зацікавлена розробляти спільне виробництво, особливо у сфері дронів. Україна за ці роки стала дійсно передовою нацією у цій сфері. Ми розуміємо, що мир не будують лише хорошими намірами, а й здатністю захищатися»

Крім оборонної промисловості Зеленський наголосив, що захист неба є ключовим пріоритетом на тлі постійних атак «шахедами» та ракетами. Також лідери обговорили підтримку розблокування європейського пакету допомоги у розмірі 50 млрд євро для стабільності української економіки. Джорджа Мелоні підтвердила, що Італія продовжить допомагати обладнанням для енергосистеми та медичним устаткуванням.

Італія є одним із ключових партнерів України в ЄС та G7. З початку повномасштабного вторгнення Рим надав кілька пакетів військової допомоги, включаючи системи ППО SAMP/T. Новий етап співпраці у форматі «Drone Deal» має на меті не лише постачання зброї, а й створення спільних технологічних продуктів, що посилять безпеку всієї Європи.

Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з головою Ради міністрів Італії Джорджою Мелоні в Римі обговорив можливість співпраці у виробництві систем протиповітряної оборони та наголосив на потребі посилення ППО на тлі постійних російських обстрілів українських міст.

Про результати переговорів глава української держави повідомив під час спільних заяв для преси за підсумками зустрічі з очільницею італійського уряду.

За словами Володимира Зеленського, одним із ключових питань переговорів стала потреба України у додаткових системах протиповітряної оборони на тлі постійних російських атак на українські міста. Президент також поінформував італійську сторону про ситуацію на фронті та наголосив на необхідності зміцнення оборонних можливостей держави.  

Окрему увагу сторони приділили розвитку оборонного партнерства між країнами. Йшлося про можливість налагодження спільного виробництва систем ППО та безпілотників, що може посилити технологічний потенціал обох держав і сприяти розвитку оборонної промисловості.  

Володимир Зеленський наголосив, що додаткові системи протиповітряної оборони залишаються одним із ключових пріоритетів України в умовах постійних обстрілів.  

Президент також повідомив, що сторони домовилися продовжити роботу над деталями так званої «drone deal» — угоди про співпрацю у сфері виробництва безпілотників між Україною та Італією. За його словами, така взаємодія сприятиме зміцненню оборонних секторів обох країн та створенню нових можливостей для технологічного розвитку.  

Для реалізації планів стійкості Україні потрібно понад 5 мільярдів євро. Частину коштів уже виділили з держбюджету, однак фінансування залишається недостатнім.

Віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба зазначив, що плани стійкості розроблені для регіонів і визначають ключові потреби інфраструктури. Уже передбачено понад 22 млрд грн, але для повної реалізації проєктів цього недостатньо.

Фінансування планують залучати також від міжнародних партнерів і місцевих бюджетів.

«Загальна потреба становить понад 5 млрд євро», — заявив Кулеба.

Плани стійкості створені для відновлення та захисту інфраструктури в умовах війни