Вінниця – місто у центральній частині Правобережної України, на берегах Південного Бугу.
Воно асоціюється із спокоєм та затишком, зокрема завдяки своєму статусу найкомфортнішого міста України. Серед туристів існує стереотип, що це непримітне місто «на один день». А природні та історичні пам’ятки, що знаходяться за межами міста, в області, часто залишаються проігнорованими під час створення туристичного маршруту.
Але цей travel-гайд покаже Вінничину із іншого незвичного боку. Адже насправді тут є багато захоплюючих і містичних місць, які варто відвідати.
Буша
Буша – село у Вінницькій області, на кордоні з Молдовою, сховане у видолинку між трьома пагорбами: Поповою горою, Татаркою та Леськовою.
(https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D1%88%D0%B0#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92_%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B5_%D0%91%D1%83%D1%88%D0%B8.jpg)
При в’їзді до села знаходиться Дівоче джерело на річці Мурафі. За повір’ям, тут варто зупинитися, змити “пил доріг”, щоб Буша вас «впустила».
(http://travel-al.com.ua/2022/01/31/busha-2/)
У цьому селі були знайдені залишки трипільської культури, а також функціонує історико-культурний заповідник – можна ознайомитися із предметами побуту та культури трипільців. Жителям села дуже подобається цей стиль, тому багато будинків оздоблені «під Трипілля» – це роботи сучасних українських майстрів.
Не варто оминати й Скельний храм . В середньовіччі він був прихистком для селян під час нападів татар. Храм славиться загадковими малюнками, які привертають увагу не лише українських, а й світових археологів та істориків. У наш час у цьому таємничому місці шукають натхнення та наповнюються силами прихильники різних езотеричних течій, адже Буша вважається жіночим «місцем сили». Тут, у таємних куточках печери, в якій знаходиться храм, туристи залишаючи записочки з бажаннями та пожертвування у вигляді прикрас і монеток.
(https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC_(%D0%91%D1%83%D1%88%D0%B0)#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D1%83%D1%88%D0%B0_%D0%A1%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%A1%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%83.jpg)
У Буші знаходиться природнє диво — Гайдамацький яр. За легендою , в цьому місці, серед скель, козаки заховали золото. Манить туристів і система підземних ходів – однак в печери краще не лазити – там небезпечно.
Вартість квитків для входу на територію заповідника: – Для дорослих – 80 грн – Для дітей (6 – 16 років) – 40 грн.
(https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%8F%D1%80#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D1%8F_%22%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B1%22.jpg)
Як дістатися?
Найзручніше дістатися до Буші від автовокзалу Вінниці рейсовим автобусом, або власним транспортом.
Ставка Гітлера
Ця моторошна і загадкова історична пам’ятка розташована за вісім кілометрів від Вінниці. До сьогодні історія ставки “Вервольф” вважається таємницею. Прихильники різноманітних теорій досі не визначились, що ж насправді тут відбувалось під час Другої світової війни. За останніми дослідженнями, залізобетонні брили, які розкидані по території ставки – це лише залишки стін ліфтових шахт.
Комплекс будували 5 тисяч радянських військовополонених, усі вони були вбиті. За загадкових обставин загинули й німецькі інженери, які будували ставку.
У перекладі з німецької “Вервольф” означає перевертень. За даними вчених, обираючи місце для ставки, Гітлер консультувався з 400 магами, екстрасенсами і астрологами з Інституту окультних наук у Берліні. “Вервольф” мав стати магічним центром. Навколо нього мали об’єднатися розрізнені країни Європи і початися завоювання світу. Про ставку говорила і відома віщунка Ванга.
Існує легенда про підземний бункер у гітлерівській ставці. Вона з’явилася завдяки мемуарам німецького лікаря Фердинанда Зауербруха – він пробув на таємному об’єкті всього одну ніч.
Дослідники паранормальних явищ не радять відвідувати цю територію, оскільки вона випромінює смертельну ауру. І дійсно, перебуваючи в цьому місці відчуваєш неприємні «мурашки» по шкірі та його «важку енергетику».
Вартість відвідування музею, без екскурсії 50 грн.
Як дістатися?
Щоб дістатися з Вінниці до ставки, потрібно проїхати вісім кілометрів в бік Києва житомирською трасою до селища Стрижавка. Якщо немає власного авто, доїхати можна маршруткою від вінницького залізничного вокзалу до зупинки “Кемпінг” і звідти ще пройтися 20 хвилин. Або ж на таксі з центру міста безпосередньо до ставки.
Село Печера
Печера – невеличке мальовниче село на Вінниччині. Його назва походить від печерних ходів, які служили першим жителям притулком під час нападу ворогів.
#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_2012.jpg){kind=link}
Польські магнати Потоцькі отримали ці вінницькі землі у подарунок від своїх родичів. Тут, біля свого маєтку, вони створили великий красивий парк. Його територія знаходиться над підвалами. Потоцькі любили таємниці й містику і тому їх будували. Місцеві жителі розповідають, що там зберігалося багато «добра». Останній власник маєтку, Франц Потоцький, приблизно у 17-у році минулого століття, наказав замурувати входи і виходи у підземелля. І від тоді ніхто з людей не наважувався тривожити «пам’ять підземель».
#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B0_%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8_2012.jpg){kind=link}
Також Потоцькі залишили по собі церкву Різдва Богородиці, триповерховий млин та костел Потоцьких, який став мавзолеєм.
Млин Потоцьких
Каплиця-мавзолей Потоцьких спроектована київським архітектором В. Городецьким, автором київського Будинку з химерами, Під костелом він спроектував усипальницю у формі латинського хреста в стилі романського модерну.
Мавзолей Потоцьких
Як дістатися?
Дістатися до Печери можна на авто чи громадським транспортом, автобус із Вінниці йде кілька разів на день.
Палац Потоцьких
В двадцяти п’яти кілометрах від Печери, в Тульчині, знаходиться палац Потоцьких, спроектуваний французьким архітектор Лакруа.
До ансамблю входили власне палац, театр (перебудований), манеж, стайні (не збереглися), турецька лазня, оранжереї, службові і житлові приміщення, два бічні флігелі.
Розповідають , що тут до сьогодні заховані золоті скарби.
(https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86_%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_(%D0%A2%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%87%D0%B8%D0%BD)#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Palac_tu_01.jpg)
Як дістатися?
Дістатись до палацу також можна громадським транспортом. Але щоб побачити усі улюблені місця родини Потоцьких – краще їхати на машині.
Вінницькі підземелля
Місцеві приписують вінницьким підземеллям різні таємниці. Що ж там знаходиться насправді, нікому достеменно невідомо, адже вони досі недостатньо досліджені.
(https://vinnytsia.city/vinnytski-katakomby-2/)
На сайті vinnytsia.city можна ознайомитися з програмами різноманітних екскурсій вінницькими катакомбами.
У підземеллях часто знаходять цікаві артефакти – монети XVII-XVIII століть, зброя часів Другої світової війни, залишки авторемонтної бази нацистів.
Туристам під час екскурсії храмом Св. Діви Марії Ангельської розповідають історію про дух монаха – брата Шимона, який звалився у чан з пивним суслом, зазнав страшних опіків і за місяць страждань пішов до кращого світу. З ним пов’язують шелест й незрозумілі звуки, але запевняють, що він добрий й нікому не шкодить. Одного разу він навіть дозволив сфотографувати себе на камеру мобільного телефону.
Існує також легенда про наявність «підводних ходів», прокладених під дном Південного Бугу до острова Кемпа. Начебто вони були прокопані на багато кілометрів у бік міста Тульчин.
Насправді це лише частина загадок Вінниччини. Тут є ще багато цікавих місць, здатних підкорити найвибагливішого туриста та продемонструвати колоритність цього краю.