Україна та Росія 19 квітня провели черговий обмін полоненими, який отримав назву Великодній. Цю подію висвітлювали як українські, так і російські медіа. Оскільки, ЗМІ можуть впливати на те, як суспільство сприймає тему полону, а РФ раніше вже маніпулювала подібною інформацією — важливо дослідити, як журналісти обох країн писали про військовополонених.
Щоб побачити різницю у підходах, було проаналізовано публікації, що з’явилися з 19 по 30 квітня 2025 року у чотирьох медіа: російській державній інформаційній агенції РИА Новости, російському медіа Meduza, українській новинній агенції Укрінформ та Українській правді. Пошук новин проводився за ключовими словами: “полон”, “полонені”, “полонений”, “обмін”, “військовополонені”. До аналізу увійшли лише ті тексти, що стосуються військових, захоплених у полон під час російсько-української війни.
Як тему полонених і зниклих безвісти висвітлювали російські ЗМІ?
РІА новини: тема полону, як інструмент пропаганди.
За цей період на сайті РІА новини було опубліковано 37 новин на тему полону. Такі матеріали, як правило, з’являлися щодня. Їх можна поділити на кілька категорій: новини про обмін полоненими, зізнання українських військовополонених у злочинах проти мирного населення та їх критичні заяви щодо української сторони, судові вироки і повідомлення про взяття захисників України у полон.
- Поширення наративу “жест доброї волі”.
Російські державні ЗМІ періодично применшують український опір і перебільшують військові успіхи армії РФ. Таким чином вони створюють паралельну реальність і формують в людей викривлене уявлення про події. Наприклад, відступи та невдачі російських військ пропаганда часто зображає як «стратегічний жест доброї волі».
На сайті агенції РІА було опубліковано дві аналогічні новини, які містили коментар Міноборони РФ, яке так охарактеризувало обмін пораненими військовими.
- Формування позитивного образу російської влади та спецслужб.
Обмін висвітлено у шести новинах. В одній з них уповноважена з прав людини РФ Тетяна Москалькова дякує очільнику Кремля за повернення російських військових. Водночас саме рішення Росії розпочати війну призвело до їх полону.
Тетяна Москалькова раніше вже розповсюджувала фейкову інформацію про обмін полоненими. У 2023 році вона стверджувала, що українська сторона нібито не виявила бажання забрати 70 своїх військових під час березневого обміну. Її розвінчали журналісти. Зазначається, що у лютому 2023 року Москалькова потрапила до санкційного списку Євросоюзу за заперечення фільтраційних заходів, які проводила Росія на окупованих територіях України. Тетяну Москалькову було виключено з Міжнародного інституту омбудсмана.
На сайті є 2 матеріали про діяльність ФСБ, інформація в них подана майже однакова. У них висвітлюються робота служби, зокрема там заявляють, що допомагають шукати та обмінювати полонених. Однак, думку когось з громадян РФ хто б туди звертався – не надали.
- Дискредитації українських військових.
У 5 новинах полонені нібито зізнаються у скоєних злочинах проти мирного населення. Одна з таких новин стосується морпіха Дениса Рашплі.
У ній вказано, що чоловік отримав довічне ув’язнення.
Раніше, в одному зі своїх матеріалів, медіа Zmina пояснило незаконність таких вироків:
“Російська Федерація грубо порушує привілеї комбатантів. Зміст привілеїв полягає в тому, що комбатанти не мають переслідуватися за дії, які вони вчинили як комбатанти, за умови, якщо вони діяли відповідно до міжнародного гуманітарного права. Тобто участь комбатанта, у збройному конфлікті не може бути основою для притягнення його до кримінальної відповідальності, зокрема за “найманство” та “вчинення дій, спрямованих на захоплення влади й повалення конституційного устрою”, у разі перебування в полоні.Ба більше, норма 100 Звичаєвих норм міжнародного гуманітарного права визначає, що нікого не може бути визнано винним або засуджено, окрім як за вироком справедливого й компетентного суду, що забезпечує всі основні гарантії справедливого судочинства”.
Радіо Свобода повідомляло, що у звіті управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) йдеться: 169 зі 174 опитаних українських військовополонених надали свідчення про катування або жорстоке поводження під час тримання під вартою в РФ. Це підтверджують інші джерела інформації.
Тобто важливим фактором є те, яким чином Росія отримала свідчення полонених, які публікує РІА новини.
Загалом на сайті було виявлено 5 новин про винесення вироку та кримінальні справи щодо військових ЗСУ .
- Дискредитація української влади та ЗСУ.
У 11 матеріалах полонені жаліються на українську сторону, зокрема командування Сил оборони України. Ці публікації базуються лише на їх словах, інші докази відсутні.
Вище вже згадувалось, що невідомо яким чином представники РФ отримали ці свідчення.
- Спроби показати ніби українські військові співпрацюють з російськими, підтримують їх.
У 3 публікаціях опубліковані історії як військові ЗСУ свідомо або несвідомо допомагали військовим РФ, дехто нібито після полону перейшов на їх сторону.
Те, що вони публікували як новини, є просто поодинокими історіями військових, без додаткових фактів і журналістського дослідження теми.
- Про полонених українських військових пишуть більше, ніж про російських.
На сайті у зазначений період вийшло 5 матеріалів, в яких повідомляється, що українських військових взяли в полон. Загалом медіа частіше пише про українських полонених військових. Російські згадувались лише в новинах, про те, що 19 квітня відбувся обмін. Та в одній новині про державну зраду військового ЗС РФ.
З аналізу можна зробити висновок що РИА Новости з 19 по 30 квітня публікувала переважно ту інформацію, яка може дискредитувати Україну та показати Росію з позитивної сторони.
Meduza: кремлівський наратив та інформаційна тиша.
- Мінімум уваги темі військовополонених та зниклих безвісти. Російське медіа Медуза опублікувало з 19 по 30 квітня лише одну новину про сам обмін.
- У новині медіа посилається на президента України Зеленського та Міноборони РФ, тобто є думка представників обох сторін. Проте, у ній наведено цитату з кремлівським пропагандистським наративом — “жест доброї волі”. Інформація про нього була наведена вище.
За вказаний період медіа майже не висвітлювало тему полону. Воно намагається дотримуватись балансу думок, проте допускає поширення пропагандистських наративів.
Як тему полонених і зниклих безвісти висвітлювали українські ЗМІ?
УКРІНФОРМ: різностороннє висвітлення теми полону українських військових та суперечлива подача новин про російських солдатів.
З 19 по 30 квітня на сайті агенції Укрінформ вдалось знайти 21 новину на тему військовополонених та зниклих безвісти.
- Посилання на різні джерела під час висвітлення ситуації.
Про обмін, що відбувся 19 квітня, опубліковані 3 новини. Таким чином ця ситуація була подана з різних джерел.
- Висвітлення досвіду полонених та їх близьких.
Медіа опублікувало 5 матеріалів з історіями полонених. У них на відміну, від історій з РИА Новости, немає упереджень чи пропаганди. У текстах, висвітлено досвід полонених, їхніх родин. Зібрані коментарі людей, тема полону розкривається з різних точок зору.
- Публікація корисної інформації.
На Укрінформ виходили новини, які містять корисну інформацію що стосується теми полону. Наприклад, про те що існує обмін посилками та листами. Зазначається, що ця ініціатива була спрямована на те, щоб утримувана людина могла повідомити про себе після потрапляння в полон.
У 7 новинах є коментар представників влади — заяви, інформаційні повідомлення, або статистика.
- Згадки російських військових.
Медіа публікувало 4 новини про взяття в полон військових РФ. Вони доповнені відеоматеріалами, наданими Силами оборони. В них присутні коментарі полонених, вони зазначають факти про себе: де проходили службу, де їх взяли в полон, яке у них звання тощо. Видно, що відео записані в момент взяття в полон. На одному з Сили оборони України закликали військових здаватися для збереження життя.
Комісія з журналістської етики вважає, що в українських медіа склалася негативна практика висвітлення теми військовополонених армії РФ. Зокрема, використання відеозаписів створених правоохоронцями або спецслужбами.
Правозахисна організація Human Rights Watch, закликаючи Україну поважати права військовополонених, зазначила:
“Українській владі слід припинити публікувати в соціальних мережах та мессенджерах відео з полоненими російськими солдатами для залучення уваги громадськості, зокрема ті, де їх принижують або залякують. Таке поводження з військовополоненими порушує їх право на захист згідно з Женевськими конвенціями”.
Женевські конвенції 1949 року передбачають гуманне поводження з військовополоненими, зокрема захист від публічної цікавості, актів насильства, залякування та примусу до надання інформації.
- Висвітлення судових процесів.
Медіа пише про судові процеси. У двох новинах йдеться про суд над українцями у РФ. В одній – про вирок за державну зраду, який отримали громадяни України, які перешли на бік РФ.
- Згадки про громадські ініціативи.
Укрінформ також висвітлював акцію на підтримку полонених.
З аналізу публікацій можна зробити висновок, що Укрінформ приділяє більше уваги українським військовим, хоча інформацію про російських військових також публікує. Іноді такі матеріали супроводжуються відео за участю російських солдатів, що не рекомендується Комісією з журналістської етики.
Загалом медіа висвітлює тему з різних боків, не лише повідомляє про події, а й надає інформацію, яка може бути корисною для рідних полонених і зниклих безвісти.
Українська правда: якісні новини про українських полонених та сумнівні про російських
На сайті Української правди з 19 по 30 квітня було виявлено 5 новин, що стосувались теми полонених та зниклих безвісти.
- Декілька джерел у новині.
У одній з опублікованих на сайті новин йшлося про Великодній обмін полоненими. Журналіст видання використав декількох офіційних українських джерел. Це дозволяє якісно інформувати аудиторію.
- Історії українських військових, що повернулись з полону.
Видання опублікувало дві новини в яких оприлюднило історії повернених з полону військових ЗСУ. Такі матеріали сприяють кращому розумінню суспільством досвіду полонених і їх рідних. Їх авторство належить іншому перевіреному медіа, це чітко зазначено.
- Згадки російських військових.
Одна з новин стосується полону російських військових на Курщині. У ній зазначається стан полонених.
У ній використано відео за участю російських військових. Раніше вже згадувалося, що Комісія з журналістської етики не рекомендує публікувати такі кадри.
- Корисна інформація.
Медіа публікувало матеріал з історіями рідних полонених. У ньому, зокрема, надані поради психотерапевта щодо того, як краще комунікувати з людьми, які чекають на повернення з полону військових. У тексті пояснено, що суспільству варто знати про їх стан.
Українська правда фокусується на історіях військовополонених українців та їх родин. Водночас у деяких публікаціях згадуються російські військові, іноді з використанням відео за їхньої участі. Такий підхід може порушувати етичні принципи.
Порівняння українських і російських медіа демонструє відмінності їхніх підходів до висвітлення теми полону. Українські журналісти пишуть переважно про оборонців України, тоді як російські — приділяють мінімум уваги своїм солдатам. Як показує приклад агенції РІА Новини, тему полону в російських державних медіа використовують як інструмент інформаційної війни. У публікаціях українських ЗМІ пропаганди не зафіксовано. Однак новини, в яких подані кадри з російськими військовими, можуть суперечити професійній етиці.
Результати дослідження підкреслюють важливість контролю дотримання журналістських стандартів у медіа, адже маніпулювання інформацією може мати значні наслідки для громадської думки та міжнародної репутації обох країн.