Під час спільної пресконференції в Берліні 15 квітня союзники по НАТО підтвердили подальшу військову підтримку України, зокрема постачання ракет, безпілотників і фінансування оборонних ініціатив.
У заході взяли участь генеральний секретар НАТО Марк Рютте, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, державний секретар з питань оборони Великої Британії Джон Хілі та міністр оборони України Михайло Федоров.
Партнери оголосили про нові пакети допомоги: ракети для Patriot від Німеччини, 120 тисяч безпілотників від Великої Британії, додаткові дрони від Нідерландів та розширення фінансування оборонних ініціатив, зокрема PURL.
«Сьогодні ми ще раз підтвердили нашу тверду підтримку України. Військова допомога від союзників по НАТО продовжує надходити, зокрема через ініціативу PURL, яка дозволяє швидко забезпечувати Україну необхідним американським озброєнням, профінансованим союзниками та партнерами. Оголошені сьогодні внески демонструють, що наша єдність зберігається і підтримка України буде продовжуватися», — заявив Марк Рютте.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте / REUTERS:Yves Herman
Союзники наголосили на необхідності продовження підтримки України та висловили оптимізм щодо фінансування американської військової допомоги через спільні механізми союзників.
У Берліні 15 квітня відбулася спільна конференція керівництва НАТО та міністрів оборони Німеччини, Великої Британії та України. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив про непохитну підтримку Києва та оптимізм щодо фінансування американських поставок зброї через ініціативу PURL.
Ініціативи на кшталт PURL, які передбачають фінансування або спільну організацію постачання американського озброєння, відображають нову модель співпраці: США залишаються ключовим постачальником, але дедалі більше залучають європейських партнерів до фінансування та логістики.
Після зустрічі з президентом Угорщини 15 квітня прем’єр-міністр Петер Мадяр у соцмережі X розкритикував Тамаша Шуйока та закликав його до відставки.
Петер Мадяр на зустрічі із презедентом Угорщини, Тамашем Шуйоком / Прес-служба президента Угорщини
За словами очільника уряду, президент «не гідний представляти єдність угорської нації» та «непридатний виконувати роль гаранта законності». Крім того, прем’єр наголосив, що глава держави «не підходить бути моральним авторитетом або прикладом для наслідування». Петер Мадяр також заявив, що після формування нового уряду Тамаш Шуйок «повинен негайно залишити свою посаду».
Заява пролунала на тлі політичних змін у країні та формування нового уряду. Тамаш Шуйок обіймає посаду президента Угорщини з 2024 року. До цього він очолював Конституційний суд країни. Президент в Угорщині виконує переважно представницькі функції та виступає гарантом дотримання Конституції. Наразі публічної відповіді від Тамаш Шуйок на заяву прем’єр-міністра не було.
Петр Мадяр у пості у соцмережі Х назвав президента Тамаша Шуйок непридатним представляти єдність угорської нації та вимагав його негайного видалення після формування нового уряду…
«Тамаш Шуйок негідний представляти єдність угорської нації. Він нездатний бути охоронцем законності. Він нездатний бути моральним авторитетом чи взірцем для наслідування», — написав Петр Мадяр на своїй сторінці у Х.
Петр Мадяр відомий як колишній інсайдер угорської влади, який у 2024 році став одним із найгучніших критиків уряду Віктора Орбана. Раніше він був пов’язаний із правлячою партією Фідес та працював у державних структурах, але після розриву з владою почав публічно викривати корупцію й зловживання.
Генеральний секретар Марк Рютте заявив, що союзники підтвердили подальшу військову підтримку України та оголосили нові пакети допомоги, включно з ракетами, дронами і фінансуванням оборонних ініціатив.
Під час спільної пресконференції в Берліні за участі міністрів оборони Німеччини, Великої Британії та України Рютте наголосив, що війна Росії проти України не сповільнюється, а атаки тривають щодня і щоночі. Водночас українські сили продовжують стримувати наступ, а суспільство – чинити опір.
За його словами, країни НАТО зберігають фокус на підтримці України попри інші глобальні виклики. Союзники підтвердили готовність і надалі постачати критично важливе озброєння, зокрема в межах ініціативи PURL, яка забезпечує надходження американської військової допомоги за кошти партнерів.
Під час зустрічі було оголошено про нові пакети допомоги: Німеччина надасть додаткові ракети для систем Patriot, Велика Британія – 120 тисяч дронів, а також інші країни пообіцяли збільшити фінансування та постачання безпілотників.
Рютте також зазначив, що Росія зазнає значних втрат на полі бою, а її шанси на перемогу зменшуються. Він підкреслив, що сильна Україна є ключем до стримування російської агресії, а її безпека безпосередньо пов’язана з безпекою союзників.
Окремо генсек НАТО висловив оптимізм щодо фінансування допомоги Україні, зокрема можливості залучити до 15 мільярдів доларів до кінця року, хоча визнав необхідність більш рівномірного розподілу навантаження між країнами-партнерами.
ДТЕК повідомляє, що у Києві 16 квітня внаслідок нічної масованої атаки пошкоджено виробничий майданчик компанії ДТЕК. Постраждав один із працівників підприємства, також є значні руйнування.
Фото: facebook.com/dtekkem
Київський майданчик ДТЕК зазнав пошкоджень унаслідок нічної масованої атаки Росії 16 квітня. Удар припав на виробничу інфраструктуру підприємства, що призвело до руйнувань адміністративних будівель і виробничих цехів.
За попередніми даними, постраждав один із працівників підприємства — йому надають необхідну медичну допомогу. Також внаслідок обстрілу пошкоджено щонайменше 15 автомобілів, які перебували на території об’єкта.
У компанії зазначають, що одразу після завершення повітряної тривоги на місце виїхали аварійно-відновлювальні бригади. Фахівці оцінюють масштаби руйнувань та працюють над ліквідацією наслідків атаки, щоб якнайшвидше відновити роботу пошкоджених об’єктів.
“Зараз наші бригади працюють на місці та ліквідовують наслідки удару. Це була важка ніч для всієї країни”, — повідомили в ДТЕК.
Це не перший випадок, коли енергетична інфраструктура України стає ціллю російських атак. Із початку повномасштабного вторгнення Росія систематично обстрілює об’єкти енергетики, намагаючись порушити стабільність енергопостачання та створити додатковий тиск на цивільне населення.
3 листопада для студентів першого курсу кафедри журналістики ДонНУ імені Василя Стуса провели практикум, присвячений використанню штучного інтелекту в роботі журналіста.
Старша викладачка кафедри Наталія Болховська поділилася досвідом чеських колег, зокрема представила дослідження та презентацію доктора філософії Ярослава Чуржика з кафедри медіадосліджень та журналістики факультету соціальних наук Університету імені Т. Ґ. Масарика (м. Брно, Чеська Республіка), яку він презентував для викладачів спеціальності «Журналістика» у рамках програми Association for International Affairs .
Під час заняття студенти ознайомилися з прикладами використання інструментів штучного інтелекту в редакційній роботі. Окрему увагу приділили практиці транскрибування аудіозаписів — перетворення звуку на текст.
За думку репортерки видання MF Dnes Домініки Гейл Громкової, думка якої була представлена у чеському дослідженні, повна автоматизація цього процесу поки що залишається проблематичною: «Це не надто надійний спосіб: редагування займає багато часу. У більшості випадків я все одно прослуховую інтерв’ю, щоб перевірити, чи правильно його записала програма. Це займає приблизно стільки ж часу, якби я розшифрувала інтерв’ю сама».
У практичній частині заняття студентам запропонували текст подкасту про використання ШІ. Спершу вони мали протягом п’яти хвилин самостійно розшифрувати уривок аудіо, а потім скористатися однією з моделей штучного інтелекту для автоматичного транскрибування та порівняти результати.
Студент першого курсу Андрій Бурлака поділився враженнями від роботи:
«25 хвилин у мене зайняло розшифрування двох хвилин аудіо. Потім скористався ШІ — справа пішла швидше. Ще близько 30 хвилин знадобилося на звірку та редагування аудіоверсії, уточнення прізвищ і імен. ШІ допомагає, але потрібно бути уважним».
Його одногрупниця Софія Глуханюк додала:
«Не думала, що “ручна праця” забирає так багато часу. Але потрібно відповідально ставитися до звірки текстів. ШІ полегшує роботу, це однозначно».
Практикум став нагодою для студентів не лише випробувати інструменти ШІ на практиці, а й оцінити, наскільки важливими залишаються журналістські навички уважності та перевірки фактів у роботі з новими технологіями.
Донецький національний університет імені Василя Стуса вже протягом багатьох років долучається до міжнародних освітніх ініціатив, зокрема програми Erasmus+, що надає студентам змогу брати участь у семестрових обмінах з університетами Європи. Така мобільність відкриває нові академічні горизонти, формує професійні навички та сприяє розвитку культурної комунікації.
У січні 2025 року від ДонНУ були обрані стати учасниками мобільності Erasmus+ двоє студентів 3 курсу кафедри журналістики та соціальних комунікацій: у Польщу на навчальний семестр поїхала Анастасія Ракоід (Варшавський університет), а в Литву – Олег Колеснік (Університет Вітовта Великого). Кожен із них окремо поділився власною історією про цей досвід, розповів про свої очікування від програми, труднощі та виклики, що довелося пережити за час навчання в іншій країні.
Анастасія РакоїдОлег Колеснік
Підготовка до обміну
Учасники розповідають, що про цю можливість їм стало відомо від викладачів кафедри та зі спільного чату журналістів. «Стабільно в групу надсилають якісь тренінги, якісь обміни по навчанню за кордоном, тому дізнатися про таке дуже легко», – пояснює Анастасія Ракоід.
У той час, як тривала реєстрація на участь в обміні від Erasmus+, Олег Колеснік не планував висувати свою кандидатуру, тому що уже намагався доєднатися до інших мобільностей раніше: «На мої заявки або ніяк не реагували, або мені відмовляли. Тому спочатку подумав, що не дуже хочу цим займатись». Та трохи згодом Олег все ж вирішив пройти реєстрацію, дізнавшись про велику ймовірність того, що ця спроба стане успішною. Далі він згадує про питання з документацією, на вирішення яких знадобилося майже три місяці, описуючи це як виснажливу справу, але варту того, адже «Так я опинився в Литві!»
Перераховуючи причини, що спонукали долучитися до програми обміну, обидва учасники наголошують на прагненні здобуття досвіду – абсолютно нового і невідомого. Раніше вони ніколи не були дотичні до подібних експериментів, тому спробувати це було дуже цікаво. Студенти зізнаються, що на початку сильно хвилювалися, відчували страх, невпевненість, але з допомогою працівників кафедри журналістики та соціальних комунікацій змогли з усім впоратися. «Без цієї підтримки я б посипалася ще на подачі документів», – говорить Анастасія, пригадуючи процес підготовки до семестру навчання в Європі.
До чого готуватися учасникам студентського обміну
Приймаючі країни зустріли студентів черговими труднощами. Маючи достатньо розвинений рівень володіння англійською мовою, жоден із них не очікував стикнутися з проблемою мовних бар’єрів. Олег Колеснік висловив своє невдоволення тим, що у Литві значна частина населення спілкується російською і вимагає того ж від гостей країни. Анастасія Ракоід, яка у свою чергу навчалася у Польщі, розповідає, що важко було у справах з гуртожитком, адже там розмовляли польською мовою, яку дівчина ніколи не вивчала. Були й інші виклики: побутові дрібниці, пристосування до нового ритму життя, нових людей, що представляли різні національності, а також отримання банківської картки. «У нас в Україні процес створення картки в банку займає декілька хвилин, у Литві я робив картку чотири рази, чотири рази я приходив у банк, – ділиться Олег, – я подав усі документи і чекав… Минуло 5 днів, 7 днів, 10, 15… Банківська система і загалом бюрократія – це найжахливіше, що у них є».
Також студенти отримували стипендію, якої їм цілком вистачало на життя, задоволення особистих примх і навіть на заощадження. «Так… Як змінилось моє життя з поверненням… – розмірковує Олег, – ну, покращився фінансовий стан, оскільки стипендію усю я не витратив».
Навчання і розваги
Навчання у Європейських країнах виявилося дещо відмінним від освітньої програми в Україні. Студенти відзначають практичну спрямованість занять, наявність зазвичай одного домашнього завдання на семестр і більшу свободу у виборі дисциплін. Олег Колеснік розповідає:
«Основна відмінність це те, що у нас є певний перелік дисциплін, на які ти маєш ходити, а тут ти обираєш все, що захочеш. Одна обов’язкова умова: потрібно, щоб 75% дисциплін були пов’язані з твоєю спеціальністю. Тобто мені треба було, щоб 75% стосувалося журналістики, а інші 25% ти можеш обирати хоч гру на гітарі, хоч комп’ютерну математику. І от це найбільше, що мені сподобалося».
Зі слів учасників ми можемо зробити висновки, що пів року перебування за кордоном по програмі обміну – це не лише про навчання, а і про розваги, подорожі, які вони мають змогу організувати собі самі, не на основі освітньої програми.
«У чому прикол Erasmus – він об’єднує студентів з майже усіх країн, і вони всі в одному університеті спілкуються і набувають новий досвід, – мовить Олег. – Як таких вимог, що ти мусиш ходити на усі пари, все відвідувати – немає. Єдине, якщо ти не закриваєш якийсь один предмет (що максимально важко не зробити, оскільки викладачі майже завжди йдуть на поступки) частину стипендії маєш повернути… Але, як показує досвід, навіть люди, які не ходили на пари, люди, які жили своє найкраще життя, подорожували, ходили тусувались, гуляли, так само добре поскладали предмети».
Анастасія Ракоід завершує розмову словами: «Я дуже жалкую про те, що подалася лише в другому семестрі третього курсу, бо на даний момент, на четвертому, я вже не можу подаватися саме на обмін навчання». Тому радить студентам, які мають можливість доєднатися до мобільності, діяти вже зараз: – Не вдалося перший раз – пробуйте другий, не вдалося вдруге – пробуйте втретє».
Десятеро студентів кафедри журналістики та соціальних комунікацій протягом трьох місяців стажувалися у редакціях провідних українських медіа, відточуючи свою майстерніть у написанні текстів різних жанрів, роботі із соцмережами та відео. Вони поділилися своїми враженнями про це.
Ганна Бєлік на стажуванні на Суспільному Вінниця
Анастасія Ракоїд
«Стажування дало розуміння, наскільки журналістика різностороння, що це не тільки написання новин абощо. Спочатку у нас був підготовчий тренінг – три дні ми навчались новому та пригадували вже відоме. Не було відчуття, що нас кинули у «вільне плавання». А в редакції мені дуже сподобалися люди, які мене оточували, зокрема редакція «Східний Варіант». Це молода й сильна команда, яка підтримувала мене протягом усього стажування».
Ганна Бєлік
«Стажування показало мені справжню «кухню» журналістики — від появи ідеї до виходу сюжету. Я отримала нові знання, зокрема щодо адаптації новин з телебачення для сайту та написання рерайтів. Загалом, цей досвід допоміг зрозуміти, на чому варто зосередитися, і дав ідеї для майбутніх матеріалів.З найбільшого, що мені сподобалось — можливість проходити стажування офлайн: побувати в редакції, побачити, хто за що відповідає, поспілкуватися з професійними журналістами та перейняти їхній досвід. Було дуже цінно поїхати з ними на зйомки та інтерв’ю, а також особисто долучитися до створення сюжетів».
Фото Ганни Бєлік
Олег Самохвал
«Я зрозумів, як працює журналістика зсередини та отримав можливість постажуватися в медіа групі яка базується в Харкові. Отримав розуміння того, що це дуже стресова робота – ти маєш бути на зв’язку 24/7.Сподобалось менторство від TRF та особливо наставництво Катерини Малофєєвої, а також навчання перед стажування. За цей період нас серйозно підготували, дали багато знань. Сподобалось що всі дуже відкриті, готові допомогти, пояснюють «по-простому», без офіціозу».
Олег Остапець
«Стажування дало розуміння того, як проходить робота журналіста і дозволила зрозуміти, чи моє це взагалі. Також мені сподобалося працювати зі справжніми журналістами з «Накипіло».
У Вінниці на площі Калічанській 10 травня провели акцію-нагадування про військовополонених та безвісти зниклих.
Усі фото: Діана Кардаш
Захід організували родини військових.
Один з плакатів нагадував: “Кожен день у полоні — це вкрадене життя”.
Люди тримали плакати із закликами, гаслами та зображеннями військовослужбовців.
Також державні прапори та символіку військових бригад.
Серед учасників — як дорослі, так і діти.
“Всі надіються, що хтось щось побачить, фотографія інтернетом полетить, хтось щось впізнає, допоможе. В нас 13-го числа (ред. травня 2025 року) буде півтора року як ми виходимо. Чекаємо, любимо і надіємося, що скоро буде обмін”, — поділилася учасниця акції Ганна Банцер.
Подібні акції у Вінниці проходять регулярно — орієнтовно, щосуботи. Їхня мета — тримати тему полонених у публічному просторі та висловити підтримку родинам, які тривалий час не мають звісток від своїх близьких.
“Приходь, щоб підтримати родини наших захисників. Твоя підтримка важлива!” — зазначають організатори.
За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, загалом з березня 2022 року штабом було визволено з російського полону 4 тисячі 757 українців.
