Глобальна економіка стикається з новим негативним енергетичним шоком, який підвищує інфляцію, посилює фінансову нестабільність і знижує темпи економічного зростання. Про це йдеться в аналітичному звіті, де розглянуто три можливі сценарії розвитку подій залежно від тривалості та глибини енергетичних перебоїв.
У базовому сценарії прогнозується, що світове економічне зростання у 2026 році сповільниться до 3,1%, тоді як рівень інфляції зросте до 4,4%. Попри це, частина наслідків енергетичного шоку залишається неминучою.
За більш негативного розвитку подій, за умови подальших перебоїв у постачанні енергоносіїв і посилення фінансових ризиків, глобальне зростання може знизитися до 2,5%, а інфляція піднятися до 5,4%.
У найгіршому сценарії, коли енергетичні збої триватимуть і наступного року, а макроекономічна нестабільність посилиться, світове зростання може впасти до близько 2% як у поточному, так і в наступному році.
Аналітики підкреслюють, що наслідки шоку будуть нерівномірними: найбільше постраждають країни-імпортери енергоносіїв із низькими доходами та обмеженими фінансовими резервами. Водночас значний тиск відчують і держави з високою залежністю від енергетичних ринків.
У звіті зазначається, що нинішня ситуація нагадує стрибок цін на сировину 2022 року, однак нині центральним банкам буде складніше стримувати інфляцію без економічних втрат. Причина — більш «плоска» крива пропозиції, що означає вищу ціну боротьби з інфляцією в термінах безробіття.
Експерти наголошують, що жоден центральний банк не здатен вплинути на світові ціни енергоносіїв. Тому монетарна політика має зосередитися на стримуванні інфляційних очікувань і готовності діяти у разі їх розбалансування.
Водночас урядам рекомендують обережно підходити до фіскальних заходів: цінові обмеження та субсидії часто є дорогими та викривляють ринок. Натомість підтримка має бути цільовою та тимчасовою, із фокусом на найбільш вразливі групи населення.
У разі різкого погіршення фінансових умов регулятори та уряди повинні бути готові до пом’якшення політики для підтримки економічної стабільності та фінансової системи.
Аналітики також зазначають, що нинішній енергетичний шок може стати стимулом для прискорення переходу до відновлюваної енергетики, що підвищить енергетичну безпеку та стійкість економік у майбутньому.