Автор: Тарнавська Крістіна

Міністерство фінансів повідомляє, що Україна отримала останній транш від Великої Британії обсягом 752 млн фунтів стерлінгів (приблизно 1 млрд доларів США) у межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), яка фінансується за рахунок доходів від знерухомлених російських активів.

Отримані кошти будуть спрямовані на посилення обороноздатності та забезпечення пріоритетних потреб сектору безпеки й оборони України.

Міністр фінансів України Сергій Марченко подякував Великій Британії за підтримку та наголосив на цільовому характері фінансування.

«Вдячний уряду Великої Британії за послідовну й рішучу підтримку України у протидії російській агресії. Надане фінансування має цільове призначення та буде спрямоване на забезпечення пріоритетних потреб сектору безпеки й оборони», – зазначив Марченко.

Ініціатива ERA є частиною механізму країн G7 загальним обсягом 50 млрд доларів США. Кредит обслуговується та погашається за рахунок майбутніх доходів від заморожених російських суверенних активів і розрахований на 30 років.

Українські підприємства у І кварталі 2026 року покращили очікування щодо ділової активності, інвестицій та обсягів виробництва. Про це свідчать результати квартального опитування керівників компаній, проведеного Національним банком України.

Індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) зріс до 105,8% порівняно зі 102,1% у попередньому кварталі, що вказує на посилення позитивних економічних настроїв у бізнес-середовищі.

«Респонденти посилили позитивні оцінки щодо розвитку власних підприємств та очікують пожвавлення ділової активності в наступні 12 місяців» – зазначають у НБУ.

Підприємства прогнозують зростання виробництва товарів і послуг, а також активніше планують інвестиції, зокрема в обладнання та будівельні роботи. Водночас інфляційні очікування залишилися на рівні 11,1%, а курсові — дещо погіршилися до 45 грн/долар. Попри позитивні тенденції, воєнні дії залишаються головним стримувальним фактором для бізнесу. Також зберігається вплив нестачі кваліфікованих працівників і високих цін на енергоносії. Керівники підприємств також очікують зростання реалізації продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, та пом’якшили оцінки щодо скорочення персоналу. Окремо бізнес підвищив оцінки потреби в кредитних ресурсах, хоча високі ставки та валютні коливання залишаються основними бар’єрами для залучення фінансування.

Під час конференції 15 квітня 2026 року міністр фінансів США Свотт Бессент заявив, що Сполучені Штати не планують продовжувати загальні ліцензії, які дозволяли операції з російською та іранською нафтою

Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Вашингтон не буде продовжувати загальні ліцензії, які раніше дозволяли певні операції з російською та іранською нафтою. За його словами, йдеться про постачання, яке було здійснене до 11 березня, і наразі всі такі обсяги вже використані.

«Ні. Ми не будемо поновлювати генеральну ліцензію на російську нафту і ми не будемо поновлювати генеральну ліцензію на іранську нафту», — Скотт Бессент.

Таким чином, США сигналізують про подальше посилення санкційного режиму в енергетичному секторі, обмежуючи можливості для обходу чинних обмежень. Рішення може вплинути на глобальні нафтові ринки та постачання енергоносіїв союзникам США, однак адміністрація наголошує на пріоритеті санкційного тиску.

15 квітня відбулась спільна пресконференція у Римі, під час якою президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявили про намір розвивати спільне виробництво дронів і систем ППО. Зустріч відбулася в межах офіційного візиту українського президента до Італії.

Зустріч Володимира Зеленського та Джорджі Мелоні відбулася в Римі на тлі триваючої війни в Україні та посилення російських атак. Саме безпекова ситуація стала ключовою умовою для обговорення нових форматів співпраці між країнами.

Під час переговорів сторони зосередилися на питаннях оборони. Зокрема, йшлося про можливість запуску спільного виробництва дронів, а також співпраці у створенні систем протиповітряної оборони. Як зазначила Джорджа Мелоні, «ми зацікавлені розвивати спільне виробництво, особливо у сфері дронів».

Водночас Володимир Зеленський наголосив, що потреба України у ППО залишається критичною через постійні атаки з боку Росії. За його словами, повітряні удари із застосуванням дронів і ракет тривають практично щодня. «Завдання щодо додаткового ППО для нас — це ключовий пріоритет», — підкреслив президент.

Крім оборонної співпраці, сторони обговорили подальшу фінансову підтримку України, посилення санкційного тиску на Росію та координацію дій із європейськими партнерами.

Італія підтримує Україну з початку повномасштабного вторгнення Росії, надаючи військову, фінансову та гуманітарну допомогу. Зокрема, раніше країна передавала енергетичне обладнання для проходження зимового періоду. Нова домовленість щодо оборонної співпраці, зокрема у сфері дронів і ППО, свідчить про поглиблення партнерства між Україною та Італією.

17 квітня 2026 року віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба заявив, що Україна переходить від точкового відновлення до системної моделі відбудови, яка поєднує модернізацію інфраструктури, безпеку та довгостроковий розвиток громад із залученням міжнародних партнерів та інвестицій.

За словами Кулеби, відбудова країни більше не може зводитися лише до ремонту зруйнованого. Йдеться про переосмислення інфраструктури — від енергетики до житлового сектору — із впровадженням сучасних стандартів, підвищеної енергоефективності та прозорих правил реалізації проєктів. Уряд, за його словами, вибудовує нову систему координації, яка має об’єднати державний, місцевий і міжнародний рівні.

Кулеба наголосив, що ключовим елементом стає довіра міжнародних партнерів і здатність України гарантувати прозорість кожного етапу відбудови — від планування до реалізації. Саме це, за його словами, визначатиме швидкість відновлення країни.
«Ми закладаємо системну основу для модернізації», — зазначив він, підкресливши, що «це не разове рішення, а стратегічний курс» держави.
Водночас у міністерстві підкреслюють, що відбудова вже зараз виходить за межі суто технічного процесу — вона стає індикатором майбутньої моделі України як сучасної європейської держави.
Олексій Кулеба обіймає посаду віцепрем’єр-міністра з відновлення України — міністра розвитку громад та територій із 2024 року. Після початку повномасштабного вторгнення Росії Україна зазнала масштабних руйнувань інфраструктури, що зробило відбудову одним із ключових державних пріоритетів.

Під час спільної пресконференції в Берліні 15 квітня союзники по НАТО підтвердили подальшу військову підтримку України, зокрема постачання ракет, безпілотників і фінансування оборонних ініціатив.

У заході взяли участь генеральний секретар НАТО Марк Рютте, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, державний секретар з питань оборони Великої Британії Джон Хілі та міністр оборони України Михайло Федоров.

Партнери оголосили про нові пакети допомоги: ракети для Patriot від Німеччини, 120 тисяч безпілотників від Великої Британії, додаткові дрони від Нідерландів та розширення фінансування оборонних ініціатив, зокрема PURL.

«Сьогодні ми ще раз підтвердили нашу тверду підтримку України. Військова допомога від союзників по НАТО продовжує надходити, зокрема через ініціативу PURL, яка дозволяє швидко забезпечувати Україну необхідним американським озброєнням, профінансованим союзниками та партнерами. Оголошені сьогодні внески демонструють, що наша єдність зберігається і підтримка України буде продовжуватися», — заявив Марк Рютте.

Союзники наголосили на необхідності продовження підтримки України та висловили оптимізм щодо фінансування американської військової допомоги через спільні механізми союзників.

Після зустрічі з президентом Угорщини 15 квітня прем’єр-міністр Петер Мадяр у соцмережі X розкритикував Тамаша Шуйока та закликав його до відставки.

За словами очільника уряду, президент «не гідний представляти єдність угорської нації» та «непридатний виконувати роль гаранта законності».
Крім того, прем’єр наголосив, що глава держави «не підходить бути моральним авторитетом або прикладом для наслідування».
Петер Мадяр також заявив, що після формування нового уряду Тамаш Шуйок «повинен негайно залишити свою посаду».

Заява пролунала на тлі політичних змін у країні та формування нового уряду.
Тамаш Шуйок обіймає посаду президента Угорщини з 2024 року. До цього він очолював Конституційний суд країни. Президент в Угорщині виконує переважно представницькі функції та виступає гарантом дотримання Конституції.
Наразі публічної відповіді від Тамаш Шуйок на заяву прем’єр-міністра не було.

ДТЕК повідомляє, що у Києві 16 квітня внаслідок нічної масованої атаки пошкоджено виробничий майданчик компанії ДТЕК. Постраждав один із працівників підприємства, також є значні руйнування.

Київський майданчик ДТЕК зазнав пошкоджень унаслідок нічної масованої атаки Росії 16 квітня. Удар припав на виробничу інфраструктуру підприємства, що призвело до руйнувань адміністративних будівель і виробничих цехів.

За попередніми даними, постраждав один із працівників підприємства — йому надають необхідну медичну допомогу. Також внаслідок обстрілу пошкоджено щонайменше 15 автомобілів, які перебували на території об’єкта.

У компанії зазначають, що одразу після завершення повітряної тривоги на місце виїхали аварійно-відновлювальні бригади. Фахівці оцінюють масштаби руйнувань та працюють над ліквідацією наслідків атаки, щоб якнайшвидше відновити роботу пошкоджених об’єктів.

“Зараз наші бригади працюють на місці та ліквідовують наслідки удару. Це була важка ніч для всієї країни”, — повідомили в ДТЕК.

Це не перший випадок, коли енергетична інфраструктура України стає ціллю російських атак. Із початку повномасштабного вторгнення Росія систематично обстрілює об’єкти енергетики, намагаючись порушити стабільність енергопостачання та створити додатковий тиск на цивільне населення.