Україна отримала від Великої Британії останній транш у розмірі 752 млн фунтів стерлінгів у межах ініціативи G7 ERA, сформований за рахунок знерухомлених російських активів. Кошти планують спрямувати на посилення обороноздатності країни.
Україна отримала завершальний транш фінансової допомоги від Великої Британії в обсязі ₤752 млн у межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA). Фінансування сформоване за рахунок доходів від знерухомлених російських суверенних активів і спрямовується на посилення сектору безпеки та оборони.
У відомстві наголошують, що механізм ERA є елементом узгодженої політики країн G7, спрямованої на підтримку України в умовах повномасштабної війни, та дозволяє використовувати прибутки від заморожених активів РФ без додаткового навантаження на бюджети держав-партнерів.
Отримані кошти мають цільове призначення та будуть використані для зміцнення обороноздатності держави й забезпечення першочергових потреб сектору безпеки.
Міністр фінансів України Сергій Марченко зазначив: «Цей транш є важливим елементом нашої фінансової стійкості. Механізм ERA демонструє ефективність міжнародної координації та справедливого використання ресурсів держави-агресора для підтримки України».
У Мінфіні підкреслюють, що цей платіж є завершальним у межах погодженого пакета фінансування від Великої Британії загальним обсягом ₤752 млн.
У відомстві також зауважують, що використання доходів від знерухомлених російських активів формує нову практику міжнародної фінансової підтримки держав, які постраждали внаслідок збройної агресії, та може стати основою для подальших рішень країн G7.
На Полтавщині правоохоронці викрили масштабне підпільне виробництво тютюнових виробів та алкоголю, організоване співвласником тютюнової компанії на базі легального заводу, а 11 учасникам схеми повідомили про підозру. Під час обшуків вилучили сировину, готову продукцію, підроблені акцизні марки та обладнання загальною вартістю близько 50 мільйонів гривень.
Про це повідомили в Офіс Генерального прокурора України. За даними слідства, співвласник тютюнової компанії організував на базі легального підприємства підпільне виробництво сигарет.
Слідчі встановили, що на території заводу виготовляли великі обсяги контрафактної продукції без відповідних дозволів та акцизних марок. Під час обшуків правоохоронці вилучили понад 250 тисяч пачок сигарет, а також близько 6 тисяч літрів рідин із токсичними властивостями, які використовували у виробництві.
Крім цього, задокументовано зміну технологічного процесу легального виробництва та його переорієнтацію на незаконну діяльність. За попередніми даними, до функціонування підпільного цеху були залучені працівники підприємства та інші учасники злочинної групи.
В Офіс Генерального прокурора України зазначили: «Співвласник тютюнової компанії організував незаконне виготовлення тютюнових виробів на потужностях легального підприємства, перетворивши його на підпільний цех».
Також правоохоронці повідомили, що «у ході обшуків вилучено понад 250 тисяч пачок сигарет, обладнання для їх виготовлення та близько 6 тисяч літрів рідин із токсичними властивостями».
У відомстві додали, що «наразі 11 особам повідомлено про підозру, досудове розслідування триває, встановлюються інші причетні до незаконної діяльності особи».
Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з головою Ради міністрів Італії Джорджою Мелоні в Римі обговорив можливість співпраці у виробництві систем протиповітряної оборони та наголосив на потребі посилення ППО на тлі постійних російських обстрілів українських міст.
Про результати переговорів глава української держави повідомив під час спільних заяв для преси за підсумками зустрічі з очільницею італійського уряду.
За словами Володимира Зеленського, одним із ключових питань переговорів стала потреба України у додаткових системах протиповітряної оборони на тлі постійних російських атак на українські міста. Президент також поінформував італійську сторону про ситуацію на фронті та наголосив на необхідності зміцнення оборонних можливостей держави.
Окрему увагу сторони приділили розвитку оборонного партнерства між країнами. Йшлося про можливість налагодження спільного виробництва систем ППО та безпілотників, що може посилити технологічний потенціал обох держав і сприяти розвитку оборонної промисловості.
Володимир Зеленський наголосив, що додаткові системи протиповітряної оборони залишаються одним із ключових пріоритетів України в умовах постійних обстрілів.
Президент також повідомив, що сторони домовилися продовжити роботу над деталями так званої «drone deal» — угоди про співпрацю у сфері виробництва безпілотників між Україною та Італією. За його словами, така взаємодія сприятиме зміцненню оборонних секторів обох країн та створенню нових можливостей для технологічного розвитку.
Віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба заявив, що в країні вже сформовано портфель із 26 спеціальних проєктів для захисту водозабезпечення міст. За його словами, на зміцнення енергетичної та соціальної стійкості регіонів необхідно близько 5 мільярдів євро, і пошук цих коштів є однією з ключових тем переговорів із міжнародними партнерами, зокрема МВФ.
Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба в інтерв’ю Укрінформ.
За словами урядовця, повне фінансування всіх планів стійкості потребує значних ресурсів, однак реалізацію заходів не відкладають до отримання всього необхідного бюджету. В Україні вже розпочинають ті проєкти, які можна реалізувати на наявні кошти, паралельно залучаючи додаткове фінансування для наступних етапів.
Також уряд веде активну роботу з міжнародними партнерами щодо підтримки громад та підготовки до наступного опалювального сезону. Важливим напрямом залишається захист об’єктів критичної інфраструктури, зокрема систем тепло-, водо- та електропостачання.
Олексій Кулеба зазначив, що «робота із пошуку джерел фінансування триває і буде продовжуватися», підкресливши важливість не зупиняти запуск проєктів навіть за відсутності повного фінансування.
Він також наголосив, що ключовим завданням залишається своєчасна підготовка громад до наступного опалювального сезону та забезпечення їх необхідними ресурсами для стабільного функціонування інфраструктури.
У Києві внаслідок масованої атаки пошкоджено виробничий майданчик ДТЕК, постраждав один працівник, якому вже надали необхідну допомогу. Зруйновано адміністративні будівлі та виробничі цехи, пошкоджено 15 автомобілів. На місці працюють бригади, які ліквідовують наслідки удару.
Про пошкодження виробничої інфраструктури повідомили у компанії ДТЕК. За інформацією підприємства, удар спричинив руйнування адміністративних будівель і виробничих цехів на території майданчика.
Унаслідок атаки також пошкоджено 15 автомобілів, що перебували на території підприємства. На місці події працюють аварійні та ремонтні бригади, які ліквідовують наслідки обстрілу та оцінюють масштаби руйнувань.
“Зокрема постраждав наш колега. Йому вже надали всю необхідну допомогу”, – повідомляє ДТЕК
У компанії зазначили, що ніч була складною не лише для працівників підприємства, а й для всієї країни. Представники ДТЕК висловили співчуття всім постраждалим унаслідок атаки та вшанували пам’ять загиблих. Також у ДТЕК підкреслили, що їхні фахівці вже працюють над відновленням пошкоджених об’єктів та забезпеченням стабільної роботи інфраструктури. Представники підприємства додали, що наслідки удару ще уточнюються, а роботи з ліквідації пошкоджень триватимуть до повного відновлення функціонування майданчика.
У часи глобальних криз культура стає не лише відображенням реальності, а й потужним інструментом впливу. В Україні, в умовах війни з Росією, кінематограф набув нової ролі: він став не лише відображенням подій, а й активним учасником інформаційної боротьби.
Ірина Віталіївна Мацишина
Про те, як кіно може бути зброєю, ми поговорили з Іриною Віталіївною Мацишиною, професоркою кафедри політології та державного управління в Донецькому національному університеті ім. Василя Стуса.
— Як на вашу думку, фільми впливають на формування або зміну світогляду людини?
Пані Ірина: Безумовно фільми впливають, тому що люди люблять казки, люблять наративи. Взагалі людство розвивається, рухається і комунікує саме через наративи. А якщо ці наративи ще й мають спецефекти, якщо вони простіші для донесення якоїсь думки, то безумовно — люди будуть хотіти дивитися фільми. Будь-який фільм, з точки зору конструкції, будується за класикою: зав’язка, кульмінація, розв’язка. Ця традиція нікуди не ділася і не змінюється. Ми з вами зростаємо на казках, формуємося як особистості на прикладах і розповідях, тому фільми вписуються у структуру становлення людини, розвитку особистості. Як складова формування світогляду, кіно завжди відіграватиме важливу роль.
— Чи існує різниця між «впливом» і «маніпуляцією» через кіно?
Пані Ірина: Фільми завжди мають вплив — і часто цей вплив є свідомим з боку режисури, сценаристів, акторів. Але тут важливо провести певну межу. Будь-який наратив, будь-яка історія має вплив — питання тільки в тому, для чого. Чому, наприклад, вам читають лекції або дитині — книжки? Це ж теж наративи, через які щось формують. Якщо мета фільму — сформувати цінності, орієнтири або певне ставлення, то це вже елемент маніпуляції. В принципі, будь-яка комунікація має маніпулятивну складову. Коли ми з кимось спілкуємося, ми хочемо, щоб нас підтримали, зрозуміли або зробили щось у відповідь. Так само й у кіно. Будь-яке кіно має маніпулятивний ефект, питання тільки — з якою метою. Якщо після фільму людина виходить і починає ненавидіти всіх — це один випадок. Якщо ж після перегляду хочеться більше любити цей світ і поважати інших — зовсім інший. Але і в тому, і в тому разі — це маніпуляція. Було б нечесно казати, що є фільми без маніпуляцій. Усе залежить від нас — як ми це сприймаємо і чи готові усвідомлювати цей вплив.
— Як війна в Україні вплинула на розвиток українського кінематографа — чи стало кіно теж «зброєю» у цій боротьбі?
Пані Ірина: Звісно, наші фільми сьогодні — це зброя, особливо під час широкомасштабної війни. Завдяки їм формується наша національна єдність, яка є надзвичайно важливою. Проблема лише в тому, що будь-який фільм сьогодні потребує великих фінансових вкладень. Це одразу відчувається: коли дивишся фільм із професійною грою, продуманим сюжетом, метафорами — це одне. Але зараз багато робіт створюються в умовах браку ресурсів, і їхня якість може бути нижчою. Водночас з’явився новий формат — напівдокументальний, напівхудожній. У таких фільмах знімаються люди, які самі були свідками подій — наприклад, мешканці Бучі чи Ірпеня. Вони більше розраховані не на зовнішню, а на внутрішню аудиторію — фільми для нас, українців, про нас самих. На мій погляд, ці стрічки сьогодні формують новий жанр — своєрідну документальну хроніку, яка в майбутньому стане свідченням подій нашого часу. Таке кіно водночас є рефлексією, свідченням і навіть терапією. Звичайно, є проблема відвідуваності: українські фільми поки що не мають великої аудиторії, не можуть перекрити витрати на виробництво. Але це не зменшує їхньої цінності. Колись і фільми Параджанова не мали популярності, а тепер — це класика. Так само й наші сьогоднішні фільми з часом стануть важливими культурними свідками.
— Сучасна Росія також використовує кіно як зброю. Які прийоми чи техніки можуть використовувати російські митці-пропагандисти, щоб підбурювати своє населення до війни та ненависті до інших народів?
Пані Ірина: Російські фільми переважно орієнтовані на власну аудиторію. Будь-який продукт створюється під певну культуру — і російська аудиторія потребує, щоб їй чітко пояснили, хто ворог, а хто друг. Це потрібно для лояльності й мобілізації, якої прагне їхня влада. Тому їхні фільми прості й прямолінійні: чітко проговорюється, хто головний герой, хто ворог, без простору для мислення. Професійна пропаганда зазвичай працює через метафору, як у фільмах Лені Ріфеншталь, де ідеологію нацизму показували через тіло, спорт, естетику. У російських стрічках метафор немає. Там усе подано грубо й відверто. Вони продовжують традиції Ейзенштейна чи Дзиги Вертова — ті ж методи, що використовувалися сто років тому. Як приклад можна згадати фільми «Брат 1» і «Брат-2», де українці зображені як бандити, а росіяни — як герої. Це типова схема створення образу ворога. Тому їхні фільми легко аналізувати, бо все очевидно. Але саме ця простота й робить їх ефективними для глядача, який не звик мислити критично.
Тож, кіно в умовах війни стає не лише мистецтвом, а й потужним інструментом інформаційної боротьби. Українські фільми, такі як «Буча», «2000 метрів до Андріївки» та «20 днів у Маріуполі», демонструють зростання інтересу до національного кінематографа. Згідно з даними, у 2023 році українські фільми зібрали понад 215 мільйонів гривень у прокаті, що становить близько 27% від загального доходу кінопрокату в Україні. Цей показник свідчить про зростання популярності українського кіно серед глядачів.
У відповідь на пропаганду з боку Росії, українські митці створюють фільми, які не лише розповідають про події війни, а й формують національну ідентичність, підтримують моральний дух та сприяють міжнародній підтримці України. Кіно стає важливим елементом культурної дипломатії та боротьби за правду на інформаційному фронті.
