«хороше інтерв’ю починається ще до зустрічі з героєм»
За кожним якісним інтерв’ю стоїть цілий процес — від пошуку актуальної теми та підготовки запитань до розподілу ролей у команді, роботи з камерою та монтажу готового матеріалу. На заняттях з дисципліни “Продакшн” студенти кафедри журналістики та соціальних комунікацій працюють з інтерв’ю: від планування до випуску готового продукту. Пари стають справжнім досвідом роботи у сфері медіавиробництва. Гостями студентів уже стали дизайнерка, художниця та поетеса Світлана Сулима, заступник міського голови Владислав Скальський, а також відомий вінницький історик Олександр Федоришен. Про те, як майбутні медійники проходять шлях від ідеї до створення готового медіапродукту, розповіла Анна Станіславенко — старша викладачка Донецького національного університету імені Василя Стуса.
Як обирати тему для інтерв’ю, і як зрозуміти, що вона актуальна?
Дивитися на актуальність теми, суспільний контекст, особистість героя і на те, чи можна через конкретну людину розкрити ширше питання. Важливо, щоб тема була цікава не тільки журналісту, який її придумав. Вона має бути зрозумілою та значущою для аудиторії.
Студентам я пояснюю, що актуальність — це не обов’язково новина, яка сталася сьогодні. Інколи людина цікава саме тому, що має досвід, позицію або історію, яка допомагає аудиторії краще зрозуміти певне явище.
Як ви обираєте гостей? Чи ви маєте на думці одну людину, чи кількох?
Зазвичай я спочатку визначаю тему і головну ідею майбутньої розмови, а вже потім шукаю героя, який найкраще допоможе її розкрити. Іноді я одразу знаю конкретну людину, з якою хочу поговорити, але частіше розглядаю декілька кандидатів і порівнюю їхній досвід, компетентність, публічність і здатність цікаво говорити на цю тему. У студентських проєктах ми робимо так само. Я не хочу, щоб вони обирали гостя лише тому, що це відома людина. Важливіше зрозуміти, чому саме ця людина є необхідною для конкретного матеріалу.
Які методи ви використовуєте для підготовки студентів до професії?
Я роблю ставку на максимальну кількість практики. Журналістику, або ж мою дисципліну «Продакшн» неможливо якісно вивчити лише за лекціями, тому ми проходимо весь цикл створення медіапродукту — від ідеї до готового матеріалу.
Студенти вчаться придумувати концепцію, досліджувати тему, обирати героя, готувати запитання, писати сценарний план, говорити перед камерою, записувати відео, працювати з кадром, звуком і світлом, аналізувати монтаж і адаптувати контент для різних цифрових платформ. Окремо працюємо з сучасними AI-інструментами, які вже стали частиною медіапродакшну.
Чи звертаються студенти до вас за допомогою? Як часто?
Так і в різний час: перед самим записом, під час підготовки до інтерв’ю, після зйомки і звичайно, коли потрібно оцінити матеріал або зрозуміти, що можна було зробити краще.
Як взагалі студенти ставляться до такого навчання?
Багато хто на початку хвилюється, оскільки практика показує те, що на теоретичному заняті можна не побачити. Камера фіксує, наскільки добре підготовлена людина, як вона формулює думки, як ставить запитання і як слухає співрозмовника. Але поступово студенти покращують свої навички і практичні заняття викликають більшу зацікавленість.
Як студенти готуються до інтерв’ю? Як записують його?
Студент має дослідити героя і тему, знайти попередні інтерв’ю, публічні виступи, дізнатися про професійний досвід, основні факти та можливі точки для розвитку розмови. Потім формується структура інтерв’ю: вступ, основний блок, можливі додаткові питання, завершення.
Після цього йде технічна підготовка: камера, світло, звук, композиція кадру, фон, розташування героя і ведучого. Під час запису ми звертаємо увагу не лише на технічну якість, а й на те, як ведучий поводиться в кадрі, чи слухає героя, чи не перебиває, чи вміє поставити додаткове запитання, коли відповідь відкриває нову цікаву тему.
А далі починається постпродакшн — перегляд матеріалу, відбір фрагментів, монтаж, робота зі звуком, графікою, титрами та адаптацією готового продукту під платформу.
Які реакції самих гостей на співпрацю зі студентами?
Переважно позитивні. Для гостя це теж цікаво, тому що він бачить зацікавленого молодого журналіста, який приходить підготовленим і ставить не формальні, а змістовні питання.
Наскільки важливо бути в курсі теми, на яку буде відбуватись інтерв’ю? Наскільки важливо дослідити цю тему?
Я завжди говорю студентам: «хороше інтерв’ю починається ще до зустрічі з героєм».
Критично важливо бути в курсі теми, про яку буде розмова із гостем. Без підготовки журналіст приречений ставити поверхневі питання, які герой чув уже десятки разів, якщо не більше. Дослідження дає можливість побачити суперечності, знайти деталі, поставити уточнювальне питання і, найголовніше, почути відповідь, а не просто чекати своєї черги поставити наступне питання.
Отже, журналіст має достатньо добре знати тему, щоб бути готовим відмовитись від підготовленого сценарію, якщо відповідь героя відкрила цікавіший напрям розмови.
Як правильно виходити із ситуації, коли інтерв’ю заходить у тупик?
Я зазвичай раджу відштовхуватися від того, що щойно сказав герой. Можна попросити навести конкретний приклад, уточнити деталь, повернутися до певного моменту біографії або поставити більш особисте, але коректне запитання. Іноді достатньо просто витримати паузу — людина продовжує говорити, і саме в цій паузі може з’явитися найцікавіша відповідь. І ще один важливий момент: хороший інтерв’юер не боїться змінити план).
Записала Дар’я Ісько, студентка 2 курсу.