Широкомасштабна збройна агресія Росії поставила перед правоохоронними органами України необхідність розслідувати військові злочини російських військових, яких уже зафіксовано більше 50 тисяч. Зазвичай збиранням фактів про воєнні злочини в Україні займаються фахівці Офісу Генерального прокурора. Однак, попри фіксування значної кількості доказової бази на рівні українських правоохоронних органів, інколи підтверджень буває недостатньо.
Як зазначає адвокат Дмитро Гладкий у інтерв’ю для Радіо Свобода: «Міжнародні суди все ж таки потребуватимуть такі докази, що переконали б її, що певні військові або їхні керівники дійсно винні у тих злочинах, які інкримінуються». Незалежні, допустимі докази – критерії, котрі є важливими як для українських національних судів, так і міжнародних. Одже, чи може кожен українець долучитися до фіксації наслідків російської агресії на території України?
Фіксація доказової бази
За даними Офісу Генеральної прокуратури, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну зафіксовано близько 51 тис. воєнних злочинів за статтею 438 Кримінального кодексу України “Порушення законів і звичаїв війни”. Офіс визнає три категорії міжнародних злочинів: воєнні злочини, злочини агресії й злочини геноциду. Проблема недостатній кількості підтверджень воєнних злочинів з’явилась з 1 липня, коли у прокуратурі повідомили, що відкрили кримінальне впровадження за фактом порушення законів та звичаїв війни. Судді Міжнародного кримінального суду (МКС) більшість доказів відкидають як такі, щодо яких виникли сумніви. Якщо сумнів є, то доказ не береться до уваги, а отже Росія не несе покарання і злочин залишається нерозкритим.
Правозахисниця Тетяна Печончик, яка очолює правління Центру прав людини ZMINA в інтерв’ю для УНІАН зазначила, що важливо об’єднати зусилля, аби агресори понесли покарання: «Воєнні злочини документуватимуться і розслідуватимуться роками, десятиліттями. Важливо налаштувати себе на це, об’єднати зусилля і працювати, щоб понесли справедливе покарання безпосередні виконавці злочинів, а також російський президент Путін і вище керівництво РФ, які вісім років тому розпочали агресивну війну проти України», – розповідає вона.
Такої ж думки притримується і Тарас Цимбрівський, член Української Гельсінської спілки з прав людини: «Органи державної влади самотужки не можуть осилити збір доказів на всій території нашої держави. Тому, повторюю, участь громадян України дуже важлива».
Як українці можуть візуально фіксувати злочини?
Наразі українці також долучаються до збору доказів воєнних злочинів РФ на території України. І їхні матеріали можуть допомогти під час судового процесу, а також притягувати винних до кримінальної відповідальності. Але як фіксувати та надсилати фото/відео доказів?
Директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко в інтерв’ю для Суспільне Новини порадив заявляти про наслідки агресії Росії в правоохоронні органи, або ж звертатись в неурядові організації, які збирають інформацію та опитують свідків.
Дмитро Гладкий розповів про додаток eyeWitness to Atrocities. «Це додаток на мобільний телефон, який безпосередньо має вигляд як звичайна камера мобільного телефону. Проте містить в собі технологію, яка дозволяє збирати відомості щодо місця знаходження, бо з супутника бере відомості. З нього бере дані і про дату, і час. Окрім того, не дає можливості ані користувачу, ані третім особам вносити зміни в фото, відео або диктофонний запис, бо сама технологія тоді покаже, що були такі зміни», – говорить він.
Також відправити інформацію щодо зафіксованих воєнних злочинів можна на спеціальний ресурс – Warcrimes, створений Офісом Генерального прокурора разом з українськими та міжнародними партнерами для документування воєнних злочинів РФ.
Наразі доказом може бути фото, відео, письмові, усні свідчення, тобто все, що можна використати у звичайному кримінальному розслідуванні. Найкраще, коли відео нередаговане. Кожний громадян України зі смартфоном може стати свідком та зафіксувати злочини, скоєні армією Росії, головне — не бути байдужими.
За допомогою візуальних доказів воєнних злочинів, що надавались українцями, поліцейські індентифікували близько 168 тисяч загарбників. Про це повідомляє телеграм канал Національної поліції України.
Отже, фіксувати та передавати докази злочинних дій Росії на території України може кожен громадянин України. Це варто робити, адже докази – критерії, котрі допомагають притягувати агресорів до кримінальної відповідальності, тобто є важливими як для українських національних судів, так і міжнародних. Доказами вважаються фото, відео, письмові та усні свідчення. Надалі інформацію потрібно передати правоохоронним органам. Це можна зробити, наприклад, на сайті Warcrimes (на якому є детальна інструкція, як і що передавати) або через додаток eyeWitness to Atrocities. І потрібно пам’ятати, що головне – не бути байдужими.
Владислава Попенко