Поки наші військові захищають нас на фронті, деякі українці готові «стріляти їм в спину». А як інакше можна назвати цькування захисників у соцмережах, за те що вони підтримують чинного президента України? Зазвичай ці «герої пера» входять у групу підтримки колишнього президента, який, як на мене, викликає мало симпатій в суспільстві.
Нещодавно Катерина Поліщук, відома як Пташка, виставила пост у Фейсбук де показала свій орден “За мужність”. Також вона висловила подяку президенту України Володимиру Зеленському за його лідерство, титанічну працю і вірність.
У коментарях під цим постом з’явились індивіди, які почали звинувачувати Катерину і в зраді, і в продажності, і в тому, що вона не розуміється на політиці. Пані заступниця декана НАУ, Ірина Лесь, висміяла знаходження Пташки в полоні, звинувативши в співпраці з рашистами. «Жахливий полон 🤣 плюсонула кілограм 12 і така щаслива інтерв’ю рашківським каналам давала»,- заявила пані Лесь, потенційно безробітна.
Пан Масі Наєм з позивним Ганз, сам любить проворкувати подібний контингент на своїй сторінці у Twitter. Це його спосіб висміяти їх в очах адекватного соціуму.
Чому я не можу причислити цих людей до адекватного соціуму? Бо висміювати захисника України, який втратив в боях око, не відповідає терміну адекватність. Масі запостив твіт з питанням: «Як поживає полковник Порошенко». У відповідь на нього полилась купа бруду:« А як поживає твоє праве око? Я забув – його в тебе нема», «Краще б ти за себе турбувався, може б міну в око не спіймав», « Тобі наче одне око вибило, а не обидва…Можеш сам подивитись…»
Отже так, у нас є люди, які прикриваючись патріотизмом дозволяють собі принижувати і ображати військових, які пережили полон, поранення і просто жах війни. Ця ситуація сама по собі дуже неприємна. Плюс до цього, вона сприяє міжусобицям і розхитуванню ситуації в країні. Звичайно, свобода слова – це невід’ємне право кожного громадянина, але під час війни мають діяти певні обмеження. Якщо ці обмеження не можуть бути в повній мірі впровадженні державою, то у населення мають діяти самообмеження. Адже обов’язок кожного громадянина – робити все можливе для захисту своєї держави, а не створювати додаткові проблеми.
Наразі розхитування ситуації в країні і цькування деяких військових в соціальних мережах – це відкрита проблема. Проблема, яка регулюється лише небайдужими громадянами, відповідь яких обмежена кількістю слів в повідомленні.
Олександра Мамроцька