Кому належать Вінницькі ЗМІ – студентське дослідження No ratings yet.

Українські ЗМІ, як правило, не люблять повідомляти своїй аудиторії про те, кому вони належать. І це навіть незважаючи на те, що згідно із законом про прозорість медіавласності, масмедіа мають розміщувати інформацію про це на своїх офіційних сайтах.

Ми вирішили дослідити Вінницькі ЗМІ, проглянули їхні сайти, а також – відкриті реєстри, щоб зрозуміти кому вони належать. Для суспільних медіа визначалася лише наявність інформації на офіційному веб-сайті.

До вибірки потрапили онлайн-ресурси місцевих масмедіа, які вважаються рейтинговими та подають суспільно значущий контент. З-поміж онлайн-видань ми обрали 33 канал (61 тис. переглядів за місяць), Вежа (123 тисячі), Вінниця.інфо (194 тисячі), Власно.інфо (50 тисяч), Місто (50 тисяч), 20 хвилин (703 тисячі). Із телеканалів UA: Вінниця, ТРК Вінниччина, Вінницьке міське КП “Інформаційно-телевізійне агентство “Віта”. Із радіостанцій у місті Вінниця ми брали “Місто над Бугом” та Обласне радіо АТ “Національна суспільна телерадіокомпанія України” із чотирьох зареєстрованих, оскільки решта (Регіональна FM мережа “Лада” і ТОВ “Телерадіокомпанія “ТАКТ”) оприлюднює переважно розважальний контент.

Інформація про власників на сайтах

Спочатку ми зайшли на офіційні сайти обраних масмедіа. Там ми шукали інформацію про контакти, головного редактора та власника (ми звертали увагу на футер (підвал) або ж заходили в рубрику “про нас”, якщо така була. Схожу методологію використовував і Інститут масової інформації, про що нам розповів Антон Булгаков: “Сайти оцінюються за шкалою від 0 до 1 балу в залежності від того, є інформація чи ні. 0,5 балів виставлялися, коли інформація була наявна частково“.

Сайти

На сайті 33 каналу відсутня інформація про власників, проте зазначені контакти, адреса офісу та посилання на соцмережі. На сайті Вежа є дані про засновника та головного редактора, контактний номер телефону, мейл, лінки на соцмережі та адреса офісу. Але немає інформації про власника. Вінниця інфо розміщує тільки контакти (пошта, телефон, соцмережі), Власно.інфо у вкладці “про нас” публікує номери телефону, імейл, адресу офісу. 20 хвилин, контакти, посилання на соцмережі, телефон та прізвище редактора, приналежність до медіа корпорації RIA. Видання Місто у рубриці “реклама” розміщує номери телефону, соціальні мережі та електронну пошту.

Отже, із шести сайтів тільки два видання повідомляють хоча б якісь прізвища людей, які працюють на сайті.

Дослідження прозорості медіавласників робив також Інститут масової інформації у 2018 році. “Лідерами прозорості” експерти назвали “Місто”, “20 хвилин”. За три роки до них додався сайт “Вежа”. А от на сайті “Міста” нам не вдалося знайти контактної інформації.

Експерт ІМІ Антон Булгаков розповів нам, що це може бути пов’язано із тим, що “з грудня 2020 року газета “Місто” припинила своє існування як друкований ЗМІ. Та й редакція сайту змінилась“.

Інші видання не вказують своїх власників.

Оскільки інформація про власників у багатьох випадках не вказана, лишається тільки здогадуватись, хто і політиків може впливати на редакційну політику. Медіаексперт Сергій Бондаренко коментує це так: “Більшість з онлайн-видань входять в орбіти інтересів та впливів місцевих політиків. Це факт. Для української політичної традиції, особливо на локальному рівні, власні/підконтрольні медіа – це норма. Чим більше вплив, тим більше вплив і на місцеві медіа.  Але, прямо прослідкувати важко. Якщо ти не знаєш «внутрішньої кухні», то важко зорієнтуватись. Що можна зробити? Можна провести ретельний моніторинг місцевих ЗМІ. Це дозволить побачити до кого вони більш лояльні, або не лояльні. І це надасть можливість сформувати більш-менш реальний медіа ландшафт”

Телеканали

На UA: Вінниця зазначена адреса, телефони, прізвища продюсера та менеджера. ВІТА розміщує лише контактні телефони, факс, адресу, прізвище керівника, мейл та код ЄДРПОУ, посилання на соцмережі. ТРК Вінниччина вказує телефони, адресу, електронну пошту та публікує установчі документи зі структурою власності включно.

Медіавласники вінницьких телеканалів
Скріншоти сайтів

Тобто вінницькі телеканали є більш прозорими, порівняно із онлайн-виданнями.

Радіо

Обласне радіо UA: ВІННИЦЯ (транслюється на частоті 88,6 МГц) зазначає ту ж інформацію, що й телеканал. Радіостанція “Місто над Бугом” розміщує контактну інформацію, адресу, імейл, у вкладці “публічна інформація” розміщені документи, в тому числі документація про власника.

Незважаючи на те, що комунальні медіа Вінниці більш прозорі, все ж проблема із впливом місцевої влади залишається. Ось як ситуацію коментує медіаексперт Сергій Бондаренко:

Все залежить від ситуації. Якщо діяльність медіа не суперечить інтересам власників, то матеріали можуть бути достатньо на високому рівні. І з т.з. дотримання стандартів, і з т.з. реклами (її маркування). Але, рано чи пізно наступає мить, коли треба «піарити» тих, хто дає на твоє існування гроші

Інформація про власників у відкритих реєстрах

Для тих ЗМІ, які не розмістили інформацію про власників на сайтах, ми використали дані із реєстру Мін’юсту, а також Вінницької ОДА (рубрика ЗМІ).

Щодо Власно.інфо кінцевим бенефіціаром та керівником на Youcontrol вказана Черкас Т. М., щодо Вінниці інфо – кінцевий бенефіціар Ткачук В. В., керівник Форонов В. С. 33 канал власником вказано Жучинського А. П., Редько Т. В. Власником видання «20 хвилин» зазначається Човган О.Ю. Видання “Місто” має двох засновників – Алла Корчева та Сергій Паф’янов . Бенефіціар – Сергій Паф’янов.

Коментарі експертів

Ситуацію із прозорістю медіавласності нам прокоментували вінницькі медіаексперти.

Деяким медіа прозорість не треба і дуже вигідно. По-перше, відсутність інформації про власників та відповідальних осіб, знімає відповідальність саму по собі. По-друге, багато онлайн ЗМІ не зареєстровані, як юридичні особи. Максимум вони є проєктами «ГО-шек» або накшталт цього. Якщо немає юридичної особи, то немає і відповідальності. Точніше вона може бути, але довести до неї дуже складно. По-третє, якщо немає відповідальності, є безкарність. Можна спокійно займатись «інформаційним кілерством» і тобі, практично нічого не буде. По-четверте, гроші. Якщо не має юридичної особи, відповідно не має податків, якщо не має податків, то це «чорний кеш».  Це достатньо зручно та вигідно. А головне, важко знайти кінці. Роби, що хочеш, і тобі майже нічого не буде. Якщо тебе не спіймають та не покарають так само по «сірій» або «чорній» схемі“, – говорить Сергій Бондаренко, завідувач кафедри журналістики ДонНУ імені Василя Стуса, медіаексперт. 

“Чимала кількість вінницьких сайтів зовсім не створені заради інформування вінничан, а задля “формування змістів” у голові виборців. Відповідно, для формування змістів не потрібно вказувати ані авторів, ані засновників. Для того потрібно лише бомбити інформаційний простір повідомленнями та “аналітикою”.
У Вінниці найчастіше діє принцип, що хто платить редакції, той її і танцює. На жаль, на щось більше власники редакцій не здатні. Для них є обслуговуючий персонал у вигляді журналістів та власні інтереси, інформаційні офіціанти, які приносять те, що їм замовили.
І скільки б разів не кричали найкращі газети про свою незалежність та об’єктивність, гроші та бажання їх заробити – єдине, що їхніми керманичами керує”, – коментує ситуаці Антон Булгаков, медіаексперт ІМІ.

Висновки

Отже, ми з’ясували, що не всі медіа дотримуються вимог щодо прозорості медіавласності. Краще ситуація – у комунальних ЗМІ, а найгірша – в онлайн.

Питання прозорості ЗМІ є важливим фактором якісної журналістики. Так, мас-медіа цілком можуть належати тим або іншим особам чи організаціям. Важливо, щоб читач про це знав. І міг сам ухвалювати рішення про те, довіряти цим ЗМІ чи ні.

Над текстом працювали:

Дарія Нишпорська, Людмила Задорожна, Андрій Дулецький, Маріна Остапенко, студенти 4 курсу кафедри журналістики ДОнНУ імені Василя Стуса.

Please rate this

Залишити відповідь